Вправи на розтяг

Вправи на розтяг

Один з найбільш ефективних способів збільшення амплітуди руху є вправи на розтяг. Вправи на розтяг сприяють збільшенню довжини м’язово-сухожильних структур чи іншої сполучної тканини (Brody, 2018).

До поширених видів розтягу відносяться:

• Статичний розтяг, який передбачає проведення розтягування протягом певного періоду часу, часто від 15 до 30 секунд, і вважається відносно безпечним (Bandy, 1994, Lentell, 1992, Madding, 1987).
• Пасивний розтяг (форма статичного розтягу), який є розслабленим розтягуванням, де людина займає положення і за допомогою іншої частини тіла або за сприяння партнера.
• Динамічний розтяг, який використовує кінетичну енергію для досягнення кінцевої амплітуди руху, включаючи керовані рухи під час розтягування. Динамічний розтяг залучає скоротливі елементи та підтримує їх у кінці доступної амплітуди руху. Динамічний розтяг застосовується найчастіше під час спортивних розминок (Brody, 2018, Kisner, 2007, Bandy, 2008).

Науковці  продовжують ввести дискусії з приводу найефективніших методів розтягу, проте на  сьогодні немає однозначних висновків (Blahnik, 2004, Cross, 1993, Entyre, 1988, Louden, 1985, Sady, 1982, Prentice, 1983).

Протипокази (Johnson, 2012):

1. Гострі стани;
2. Недавній перелом;
3. Розтягнення зв’язок, м’язів чи сухожилля;
4. Опіки;
5. Запальні стани;
6. Гематоми;
7. Судинні порушення хребтової артерії;
8. Остеопороз з ризиком перелому;
9. Злоякісні пухлини;
10. Анкілозуючий спондиліт та зрощений суглоб;
11. Гострий тромб або емболія;
12. Якщо м'яз сприяє стабільності у пацієнта, а зменшення контрактури через розтягнення було б дестабілізуючим. Якщо збільшення амплітуди руху негативно впливає на функцію.
13. Якщо розтягнення може сповільнувати процес загоєння будь-якого стану;
14. При запальних стадіях ревматоїдних станів захворювання;
15. Якщо застосування викликає біль.