Перелом головки променевої кістки зустрічаються найчастіше при переломі ліктьового суглобу, що становить одну третину та 3% усіх переломів [Kass et al, 2010].

Два великих епідеміологічних дослідження говорять про те, що середній вік травмованих складає 48 років і співвідношення чоловіків і жінок 2:3. Чоловіки травмуються у значно молодшому віці (37 років) порівняно з жінками (52 роки) [Kass et al, 2010].

При переломі головки променевої кістки використовується консервативне або оперативне лікування – у вигляді видалення фрагментів або повністю головки променевої кістки, відкритої редукції і внутрішньої фіксації, ендопротезування. Ми з Вами розглянемо варіант ендопротезування головки променевої кістки.

Головка променевої кістки є важливим стабілізатором ліктьового суглоба, і її роль у складних травмах ліктя та передпліччя добре задокументована. Якщо фіксація багато осколкового перелому голівки променевої кістки, пов’язаного з нестабільним ліктьовим суглобом неможлива, ендопротезування голови зазвичай виконується для відновлення стабільності суглоба [Flinkkila eat al, 2012].

Отже, ендопротезування головки променевої кістки поповнило арсенал варіантів лікування складних переломів головки променевої кістки, нестабільності ліктя та артриту [Acevedo et al, 2014].

Післяопераційна реабілітація після перелому головки променевої кістки повинна відповідати принципу індивідуальності згідно картини травми. Супутні травми можуть затримати або змінювати післяопераційні протоколи, отже, немає єдиних ідеальних протоколів реабілітації.

Приклад протоколу по ендопротезуванню головки променевої кістки.

Післяопераційна іммобілізація та підвищення сегменту протягом короткого періоду 24–48 годин допомагає зменшити біль та контроль набряку, а також сприяє загоєнню ран.

Необхідно починати ранній активний рух протягом декількох днів після операції. Також рекомендуються використовувати ранню програму шинування у нічний час. Шинування використовується протягом 12 тижнів і коригується за потреби. Лікоть шинований при згинанні на 60-90° з обертанням передпліччя всередину оптимальне положення для стабільності. Час для зняття шини в спокої має бути індивідуальним для пацієнта на основі рентгенологічного дослідження і клінічної повторної оцінки, яка керує продовженням терапії. Це особливо корисно до повернення фізіологічної динамічної стабілізації з боку навколосуглобової мускулатури.

Обертання передпліччя є дозволено при згинанні 90° або більше, оскільки нестабільність частіше спостерігається при розгинанні ліктя.

Як правило, зміцнення починати не раніше ніж через 8 тижнів після операції.

Науково доказі факти про ендопротезування головки променевої кістки

Короткострокові та середньострокові результати після ендопротезування головки променевої кістки були добрими або відмінними у більшості випадках [Harrington et al, 2001].

На жаль, даних про довгострокові результати залишається мало. Harrington et al, 2001 продемонстрували досягнення на відмінно або хороші результати у 80% пацієнтів, проте, інші повідомили про менш сприятливі середньострокові показники [Ruan et al, 2009]. Форма протезу та супутні травми можуть пояснити різницю у результатах [King et al, 1999].

Діапазон рухів був функціональним у більшості пацієнтів з незначною втратою згинання, розгинання, супінації та пронації передпліччя.

У двох рандомізованих дослідженнях ендопротезування у контрольних групах мали вищі клінічні бали та з нижчим рівнем ускладнень ніж після відкритої репозиції і внутрішньою фіксацією [Ruan et. al 2009, Chen et al, 2011].

Ускладнення після ендопротезування головки променевої кістки

Повідомляється про низку ускладнень у літературі, в тому числі: остеоліз (руйнування (розм’якшення і розсмоктування) кісткової тканини, внаслідок якого-небудь захворювання (найчастіше інфекційного) або порушення кровопостачання кісток)голівки променевої, ерозія голівки, скутість, нестабільність, гетеротропна осифікація та неврологічне ушкодження [Birkedal et al, 2004].

Артричні зміни повідомлялося у 19% пацієнтів із ендопротезом головки променевої кістки, і очікується збільшення з довготривалим спостереженням [Grewal et al, 2006]. Великі артритні зміни після ендопротезування головки променевої кістки може бути наслідком первинної травми або вторинними змінами в ліктьово-плечовій кінематиці та стресом на хрящовій тканині [Van Glabbeek et al, 2004].

Ревізія або видалення променевої головки була змінною в діапазоні від 0 до 28% у середньому через 6,7 років після травми [Duckworth et al, 2014]. Більшість цих пацієнтів пройшли ревізію протягом першого року після операції. Ревізійні процедури включали: декомпресія/транспозиція ліктьового нерва, артроліз, зменшення болю та підбір невідповідного розміру протеза [ Duckworth et al, 2014].

Підготував: Мельник Юрій

Література

1. Kaas L, van Riet RP, Vroemen JPAM, Eygendaal D. The epidemiology of radial head fractures. J Shoulder Elb Surg. 2010;19:520–3

Short- to mid-term results of metallic press-fit radial head arthroplasty in unstable injuries of the elbow

Flinkkilä T., Kaisto T., Sirniö K., Hyvönen P., and Leppilahti J.

The Journal of Bone and Joint Surgery. British volume 2012 94-B:6, 805-810

Acevedo DC, Paxton ES, Kukelyansky I, Abboud J, Ramsey M. Radial head arthroplasty: state of the art. J Am Acad Orthop Surg. 2014 Oct;22(10):633-42. doi: 10.5435/JAAOS-22-10-633. PMID: 25281258.

65. Harrington IJ, Sekyi-Otu A, Barrington TW, Evans DC, Tuli V. The functional outcome with metallic radial head implants in the treatment of unstable elbow fractures: a long-term review. J Trauma. 2001;50:46–52.

63. King GJ, Zarzour ZD, Rath DA, Dunning CE, Patterson SD, Johnson JA. Metallic radial head arthroplasty improves valgus stability of the elbow. Clin Orthop Relat Res. 1999;368:114–25.

71. Birkedal JP, Deal DN, Ruch DS. Loss of flexion after radial head replacement. J Shoulder Elb Surg. 2004;13:208–13.

72. Grewal R, MacDermid JC, Faber KJ, Drosdowech DS, King GJW. Comminuted radial head fractures treated with a modular metallic radial head arthroplasty. J Bone Joint Surg Am. 2006;88(10):2192– 200. The Journal of Bone and Joint Surgery, Inc

78. Duckworth AD, Wickramasinghe NR, Clement ND, Court-Brown CM, McQueen MM. Long-term outcomes of isolated stable radial head fractures. J Bone Joint Surg Am. 2014;96(20):1716–23. The American Orthopedic Association.

97. Moro JK, Werier J, MacDermid JC, Patterson SD, King GJ. Arthroplasty with a metal radial head for unreconstructible fractures of the radial head. J Bone Joint Surg (Am Vol). 2001;83-A(8):1201–11.

98. Ruan H-J, Fan C-Y, Liu J-J, B-F Z. A comparative study of internal fixation and prosthesis replacement for radial head fractures of Mason type III. Int Orthop. 2009;33(1):249–53. Springer-Verlag.

99. Chen X, S-C W, Cao L-h, G-Q Y, Li M, J-C S. Comparison between radial head replacement and open reduction and internal fixation in clinical treatment of unstable, multi-fragmented radial head fractures. Int Orthop. 2011;35(7):1071–6. Springer-Verlag.

100. Van Glabbeek F, Van Riet RP, Baumfeld JA, Neale PG, O’Driscoll SW, Morrey BF, An KN. Detrimental effects of overstuffing or Understuffing with a radial head replacement in the medial collateralligament deficient elbow. J Bone Joint Surg Am. 2004;86(12):2629–35. The American Orthopedic Association. G. J. W. King and J. A. Strelzow 71

101. Duckworth AD, Wickramasinghe NR, Clement ND, Court-Brown CM, McQueen MM. Radial head replacement for acute complex fractures: what are the rate and risks factors for revision or removal? Clin Orthop Relat Res. 2014;472:2136–43.

Вебінар за донат

"Типові помилки у фізичній терапії при роботі з мінно-вибуховою травмою"

20 травня
19:00-21:00 + запитання .

Реєстрація
https://forms.gle/rnjAQwt9JS4wUzEM7

This will close in 0 seconds

error: