Сили продуковані м’язами ротаторної манжети, під час активного руху в плечовому суглобі відіграють важливу роль в динамічній стабільності плечового суглобу.

ЕМГ (електроміографія) та дослідження на трупному матеріалі, а також математичні моделі вказують на важливість м’язів ротаторної манжети для стабілізації плечового суглобу (Arwert, de Groot, Van Woense, et al., 1997; Hartsell & Forwell, 1997). Сили від скорочення м’язів в комбінації з пасивним розтягом капсульних зв’язок забезпечують підтримку головки плечової кістки у відповідному положенні по відношенню до суглобової западини. Анатомічна неконгруентність суглобових поверхонь та відсутність кісткового обмеження в плечовому суглобі вимагає взаємодії активних та пасивних сил для стабільності суглобу.

На рис. 1 продемонстровано приклад механізму динамічної стабілізації під час активної зовнішньої ротації.  Показано скорочення підостного м’язу (один з чотирьох м’язів ротаторної манжети), який  забезпечує обертальний момент плечового суглобу під час  зовнішньої ротації. Підостний м’яз частково кріпиться до задньої частини капсули і скорочення м’язу посилює натяг даної структури (Johnson, Godges, Zimmerman & Ounanian, 2007). Навіть незначний рівень натягу в задній частині капсули, в поєднанні з фізіологічною жорсткістю  та  скороченням м’язу, допомагає стабілізувати задню ділянку суглобу під час активної зовнішньої ротації. У здоровому плечовому суглобі передня частина суглоба також стабілізується під час активної зовнішньої ротації.  Пасивне напруження розтянутого підлопаткового м’язу, середньої частини плечо-суглобової зв’язки і дзьобо-плечової зв’язки додають жорсткість передній частині капсули (Decker, Tokish, Ellis, et al.  2003).

Дослідження Apreleva, Hasselman, Debski, et al. (1998) демонструє, що скорочення РМ (ротаторної манжети) запобігає видимій нестабільності плечового суглоба під час руху, навіть при наявності великих розривів передньої частини. І навпаки, зменшення компресійних сил  м’язів РМ  призводить до збільшення ковзання вперед чи назад головки плечової кістки під час відведення плеча (Wuelker, Korell  & Thren, 1997).

Надмірна щільність капсули плечового суглобу може порушувати процес централізації. Наприклад, під час зовнішньої ротації, надмірна жорсткість передньої частини капсули може створити значну, пасивну силу, яка зміщує головку плечової кістки дозаду. Цей механізм може децентралізувати головку плечової кістки по відношенню до суглобової впадини та створювати аномальний контакт суглобових поверхонь. Надмірна щільність задньої частини капсули під час зовнішньої ротації може надмірно зміщувати головки плечової кістки вперед. Слабкість м’язів РМ може призводити до порушення артрокінематики в плечовому суглобі і це може бути одним з факторів котрий призводить до нестабільності плечового суглобу та імпінджмент синдрому (Ludewig  &  Cook, 2000; McClure, Balaicuis, Heiland, et al. 2007; Tyler, Nicholas   &  Roy, 2000).

Слабкість чи надмірна щільність м’язів РМ, відсутність синергізму між м’язами РМ та іншими скорочувальними та інертними структурами плечового комплексу може призводити до порушення біомеханіки суглобу і таким чином спричиняти розвиток патологічних процесів.

Підготував: Тарас Панасевич

Джерела

  1. Apreleva  M,   Hasselman       CT, Debski    RE,  et    al.:   A    dynamic  analysis   of   glenohumeral  motion     after simulated capsulolabral    injury,     a       cadaver    model.     J      Bone Joint Surg 1998;       80A: 474–480 .
  2. Arwert     HJ,  de   Groot      J,    Van Woensel  WWLM,   et    al.:  Electromyography   of   shoulder  muscles    in relation       to     force direction. J       Shoulder  Elbow      Surg 1997;       6:     360–370.
  3. Decker MJ, Tokish JM, Ellis HB, et al: Subscapularis muscle activity during selected rehabilitation exercises. Am J Sports Med 31:126-134, 2003.
  4. Hartsell    HD,  Forwell    L:    Postoperative   eccentric and  concentric       isokinetic strength  for   the  shoulder rotators     in the       scapular   and  neutral       planes. J   Orthop     Sports Phys     Ther 1997;       25:   19–25.
  5. Johnson AJ, Godges JJ, Zimmerman GJ, Ounanian LL: The effect of
    anterior versus posterior glide joint mobilization on external rotation range of motion in patients with shoulder adhesive capsulitis. J Orthop
    Sports Phys Ther
    37:88-99, 2007.
  6. Ludewig PM, Cook TM: Alterations in shoulder kinematics and associated muscle activity in people with symptoms of shoulder impingement. Phys Ther 80:276-291, 2000.
  7. McClure P, Balaicuis J, Heiland D, et al: A randomized controlled
    comparison of stretching procedures for posterior shoulder tightness. J Orthop Sports Phys Ther 37:108-114, 2007
  8. Tyler TF, Nicholas SJ, Roy T, Gleim GW: Quantification of posterior capsule tightness and motion loss in patients with shoulder impingement. Am J Sports Med 28:668-673, 2000.
  9. Wuelker   N,    Korell      M,    Thren       K:    Dynamic glenohumeral   joint stability.  J      Shoulder  Elbow       Surg 1998; 7:   43–52.
error: