• Медіальний і латеральний меніски мають різну роль у стабілізації колінного суглоба з дефіцитом ПХЗ: медіальний меніск функціонує як критичний вторинний стабілізатор при трансляції великогомілкової кістки вперед, латеральний меніск виявляється більше важливе обмеження обертальної та динамічної нестабільності (Grassi et al., 2019). У коліні з дефіцитом ПХЗ, зусилля через медіальний меніск збільшується на 52% при повному розгинанні і на 197% при згинанні на 60 градусів у відповідь на навантаження спрямоване вперед. У пацієнтів з недостатністю ПХЗ, при відсутності медіального меніска зсув допереду великогомілквої кістки зростає до 2.2 мм при розігнутому коліні , та при згинанні до 60 градусів до 5.8 мм (Allen et al., 2000).
  • Кінематика менісків включає руховий патерн аналогічний до медіального і латерального виростків стегнової кістки. Під час згинання коліна меніски зсуваються відповідно медіальний меніск на 5.1 мм та латеральний меніск на 11,2 мм (див.  рис. 1)  Збільшений рух дозаду латерального меніску обумовлений внутрішньою ротацією стегнової кістки (оцінка кінематики згідно МРТ –скану) (Yamamoto et al., 2021).
  • Латеральний меніск вкриває 70-80% суглобової поверхні, а медіальний меніск 50-60% (Rath et al., 2000; Fox et al., 2015).
  • Перименіскальне судинне сплетення проникає на 10-30% в ширину меніска. Корені меніска мають хороше кровопостачання через судини, які йдуть від зв’язок (Rath et al., 2000; Arnoczky et al., 1982; Markes et al., 2020).
  • Іннервація менісків схожа до кровопостачання, – більше на периферії третини меніска. Роги менісків мають більшу іннервацію від тіла меніска (Zimny, 1988; Gardner, 1948). В меніску присутні 3 типи пропріорецепторів (Руфіні закінчення, тільця Пачіні, Гольджі органи). Ноцицептори присутні в рогах меніска та у  зовнішньому відділі двох третіх меніска (Fox et al., 2015; Zimny, 1988).
  • Меніски складаються на 65-72% з води , 20-25% колагену, в основному першого типу, і менше 1% протеогліканів (Fox et al., 2012; Markes et al., 2020; Ghadially et al., 1978; Ghadially et al., 1983).
  • Медіальний меніск через розігнуте коліно передає від 40% до 50% навантаження суглоба, тоді як латеральний меніск передає між 65% і 70% (Rath et al., 2000; Fox et al., 2015; Greis et al., 2002; Seedhom  et al., 1979).  При згинанні коліна навантаження через меніск збільшується до 90% передачі навантаження через латеральний меніск. Розрив меніска призводить до збільшення контактного тиску до 70% з горизонтальними розривами і 70% – 110% з радіальними розривами. Меніскектомія зменшує контактну поверхню на 40-75% і збільшує контактний стрес на 200-300%
  • В нормі амортизаційна функція менісків полягає в поглинанні близько 20% сили удару (Voloshin et al., 1983).
  • Під час руху меніски здатні здавлювати синовіальну рідину і тим самим переміщати по всій суглобовій поверхні. Забезпечуючи змащування і низький динамічний коефіцієнт тертя до 0.015 (Fox et al., 2015 Bird et al., 1988). Меніскектомія призводить до збільшення сил тертя на 20%.
  • Глибокі, по колу розташовані волокна мають значно більший модуль пружності 80-125 МПа, порівняно з радіально розташованими волокнами  1.7-3,6 МПа. Хоча оцінений модуль розтягу менісків людини (150 МПа) нижчий, ніж у основних зв’язок коліна (300 МПа), він вищий, ніж у вертлюжної губи (65 МПа) і суглобової губи (25 МПа).







Thompson WO, Thaete FL, Fu FH, Dye SF. Tibial meniscal dynamics using three-dimensional reconstruction of magnetic resonance images. Am J Sports Med. 1991;19(3):210–215; discussion 215–216.

Підготував: Тарас Панасевич

Використані джерела:

  1.  Rath E, Richmond JC. The menisci: basic science and advancesin treatment. Br J Sports Med. 2000;34:252–257.
  2. Fox AJS, Bedi A, Rodeo SA. The basic science of human kneemenisci: structure, composition, and function. Sports Health. 2012;4:340–351.
  3. Fox AJS, Wanivenhaus F, Burge AJ, et al. The human meniscus: a review of anatomy, function, injury, and advances in treatment. Clin Anat. 2015;28:269–287.
  4. Arnoczky SP, Warren RF. Microvasculature of the human meniscus. Am J Sports Med. 1982;10:90–95.
  5. Markes AR, Hodax JD, Ma CB. Meniscus form and function. Clin Sports Med. 2020;39:1–12.
  6. Zimny ML. Mechanoreceptors in articular tissues. Am J Anat. 1988;182:16–32.
  7. Ghadially FN, Thomas I, Yong N, et al. Ultrastructure of rabbit semilunar cartilages. J Anat. 1978;125:499–517.
  8. Ghadially FN, Lalonde JM, Wedge JH. Ultrastructure of normal and torn menisci of the human knee joint. J Anat. 1983;136:773–791.
  9. Voloshin AS, Wosk J. Shock absorption of meniscectomized and painful knees: a comparative in vivo study. J Biomed Eng. 1983;5:157–161.
  10. Bird MD, Sweet MB. Canals in the semilunar meniscus: brief report. J Bone Joint Surg Br. 1988;70:839.
  11. Allen CR, Wong EK, Livesay GA, et al. Importance of the medial meniscus in the anterior cruciate ligament-deficient knee. J Orthop Res. 2000;18:109–115.
error: