Наступним етапом після підбору допоміжного засобу необхідно обрати відповідну модель техніки пересування та навчити пацієнта. Вибір  моделі пересування залежить від функціональних можливостей пацієнта та наявних застережень та протипоказів. Процес навчання включає метод демонстрації, який супроводжується словесним коментарем- інструктажем. Ще одним корисним способом проведення інструктажу є  спостереження за іншими пацієнтами, що правильно використовують технічні допоміжні засоби. Після того як пацієнт опанує навички пересування рівною поверхнею, йому слід надавати інструкції, як пересуватися по сходах, пандусах, через бордюри, двері, користуватися ліфтом, безпечно падати.

Чотириточкова модель.

Ця модель ходьби можлива при застосуванні двобічних засобів допомоги (наприклад, милиць чи палиць). Її можна рекомендувати пацієнтам, що мають ослаблену мускулатуру, проблеми з рівновагою чи значні больові відчуття. Її також можна використати як відправну точку для розвитку координації пацієнта перед тим, як він  перейде до використання двоточкової моделі.

Це дуже повільна  модель пересування, але вона забезпечує велику стабільність і є найбільш безпечною в людних місцях. Вона не вимагає значних затрат енергії і може застосовуватися, коли пацієнт потребує максимальної стабільності й рівноваги. Вона не нагадує нормальну модель ходьби.

Двоточкова модель.

Ця модель ходьби теж можлива при застосуванні двобічних засобів допомоги ( наприклад милиць чи палиць). Її можна рекомендувати пацієнтам, що мають ті самі проблеми, що  і в попередньому випадку, але менш виражені.

Це порівняно  стабільна модель і швидша, ніж чотириточкова. Вона вимагає порівняно невеликих енергетичних затрат і дуже подібна до нормальної ходьби. Одначе вона так само вимагає від пацієнта координації при одночасному переміщенню вперед верхньої кінцівки і протилежної нижньої кінцівки. Пацієнт може пересуватися швидше але з меншою стабільністю, ніж при чотириточковій моделі пересування.

Модифікована чотириточкова та двоточкова модель.

Ці моделі вимагають використання лише одного технічного засобу допомоги при ходьбі і застосовуються для пацієнтів, які або використовують лише один технічний засіб, або мають лише одну функціональну верхню кінцівку. Технічний засіб утримують верхньою кінцівкою, що розташована з  протилежного боку від нижньої кінцівки, яка є слабшою. Це забезпечує розширення площі опори й допомагає в перенесенні центра ваги пацієнта вбік від слабшої кінцівки. Цей вид переміщення часом називають «напів-ходою» або напів-моделлю». Пацієнт здійснює пересування за методикою чотири- чи двоточкової моделі, але використовуючи лише один технічний засіб, таким чином вона є  «модифікованою».

Триточкова модель.

Триточкова модель вимагає використання двох милиць або ходунців, але не може здійснюватися за допомогою палиць. Її використовують тоді, коли пацієнт може повністю підтримувати вагу свого тіла на одній нижній кінцівці і не може переносити її на другу через те, що вона ослаблена, травмована чи може спричинити значні больові відчуття.

Милиці чи ходунці та уражену кінцівку пацієнт виставляє вперед й робить іншою ногою крок до ходунців або через лінію розташування милиць. Ця модель менш стабільна, ніж описані вище, але забезпечує більшу швидкість пересування. Її здійснення потребує значної сили м’язів верхніх кінцівок, тулуба, і однієї нижньої кінцівки, а витрати енергії є досить значними, оскільки верхні кінцівки використовуються для піднімання, підтримки й переміщення тіла. Пацієнта слід навчити проходити через лінію розміщення милиць і контролювати рухи свого тулуба і неураженої кінцівки за допомогою контролю над тими м’язами, які функціонують нормально.

Для цієї моделі необхідне застосування  двобічних засобів технічної допомоги чи ходунців. Вона застосовується, коли пацієнт може утримувати вагу на одній кінцівці, а на іншій робити це лише частково. Милиці ходуні чи палиці пацієнт виносить вперед одночасно з ногою, на яку можна частково переносити вагу. Тоді вперед виставляють здорову кінцівку, а пацієнт у цей час розподіляє вагу свого тіла між засобами для пересування та ураженою кінцівкою. Ця модель більш стабільна, ніж триточкова, і вимагає менших зусиль та менших затрат енергії, але повільніша. Вона забезпечує тренування ураженої кінцівки шляхом перенесення на неї  частково ваги тіла.

Піднімання на бордюр з допомогою двох милиць/ палиць (модель три плюс один).

Пацієнт повинен поставити сильнішу ногу на бордюр. Коли він піднімає свій тулуб на нього, використовуючи сильнішу нижню кінцівку, то одночасно здійснює піднімання на бордюр милиць і ураженої ноги.

Піднімання на бордюр з допомогою двох милиць/палиць (триточкова модель).

Пацієнт повинен  поставити свою ногу, на яку він може переносити вагу на бордюр. При цьому уражена кінцівка повинна бути зігнута в колінному суглобі чи випрямлена в колінному й кульшовому суглобах, але в положенні зовнішньої ротації. Коли пацієнт піднімає свій тулуб на бордюр, використовуючи сильнішу нижню кінцівку, то одночасно підіймає на бордюр милиці й виставляє вперед слабшу кінцівку.

Піднімання на бордюр за допомогою ходунців.

Якщо бордюр невисокий (до 10 см), пацієнт повинен поставити ходунці на нього, поставити сильнішу кінцівку на бордюр і підняти на нього весь тулуб, використовуючи і нижню, і верхні кінцівки, одночасно піднімаючи і слабшу ногу. Якщо бордюр має висоту 15 – 20 см, пацієнт повинен повернутися до нього спиною і поставити ходунці перед собою.

Тоді він повинен поставити сильнішу ногу на бордюр і підняті тулуб на нього, одночасно піднімаючи і ходунці, і слабшу нижню кінцівку. Після цього пацієнт задкує від краю бордюру й розвертається, щоб продовжити ходу по прямій. Деякі пацієнти можуть підніматись] і попередньо описаним способом, але це може бути важко, оскільки ходунці тоді будуть розташовані надто високо, щоб правильно використати верхні кінцівки.

Спуск із бордюру за допомогою двох милипь/палиць (модель три плюс один).

Пацієнт повинен одночасно спустити з бордюру обидві милиці і слабшу нижню кінцівку, при цьому злегка згинаючи сильнішу ногу в кульшовому й колінному суглобах. Після цього він переносить вагу тіла на руки і слабшу нижню кінцівку та робить крок уперед сильнішою ногою. 

Спуск із бордюру за допомогою двох милиць (триточкова модель).

Пацієнт повинен спустити з бордюру обидві милиці, зігнувши злегка для цього здорову ногу в кульшовому й колінному суглобах. Пацієнт слабшу кінцівку ставить перед собою понад краєм бордюру. Після цього пацієнт робить крок уперед сильнішою ногою.

Спуск із бордюру за допомогою ходунців.

Пацієнт повинен підійти до краю бордюру й опустити ходунці вниз, згинаючи при цьому сильнішу ногу в кульшовому й колінному суглобах. Слабшу кінцівку ставить перед собою понад краєм бордюру. Пацієнт виносить слабшу кінцівку ще далі вперед і опускає весь тулуб униз, використовуючи згинання сильнішої ноги і верхні кінцівки. Після того як слабша нижня кінцівка опуститься на землю, пацієнт робить крок уперед сильнішою ногою.

Використані джерела:

  1. Вовканич А. С. Вступ до фізичної реабілітації : навч. посіб. / А. С. Вовканич. – Львів : ЛДУФК, 2013. – 184 с. – ISBN 978-966-2328-55-4.
  2. https://www.physio-pedia.com/Walking_Aids

Підготував: Тарас Панасевич

error: