Найважливіший час у лікуванні гострих травм м’яких тканин відбувається протягом 24 години, одразу після травми. Коли травмуються м’які тканини, кровоносні судини зазвичай також пошкоджені. Отже, кров  акумулює навколо пошкодженої тканини і здавлює її, що викликає вторинну гіпоксичну форму травмування та подальше пошкодження тканин. Отже, слід докласти максимум зусиль для зменшення кровотечі на місці травми (Brukner&Khan’s, 2012).

Чого слід дотримуватися у перші години після трами?

Існує декілька протоколів, яких потрібно дотримуватись одразу після травми, таких як:

ICE

  • I-ice (холод);
  • C-compression (компресія);
  • E-elevation (підняття).

RICE

  • R-rest (відпочинок);
  • I-ice (холод);
  • C-compression (компресія);
  • E-elevation (підняття).

PRICE

  • P-protection (захист);
  • R-rest (відпочинок);
  • I-ice (холод);
  • C-compression (компресія);
  • E-elevation (підняття).

POLICE

  • P-protection (захист);
  • Optimal Loading (оптимальне навантаження);
  • I-ice (холод);
  • C-compression (компресія);
  • E-elevation (підняття).

Хоча широко відомі, докази, що підтверджують елементи цих методів лікування, обмежені. ICE/RICE/PRICE у яких  зосереджена увага на гострому лікуванні, на жаль, ігноруючи підгострі та хронічні стадії загоєння тканин.

PEACE&LOVE, у яких увага приділена від гострого стану до навантаження.

  • P-protect (захист);
  • E-elevate (підняття);
  • A-Avoid anti-inflammatory modalities (уникати застосування протизапальних методів);
  • C-compress (компрес);
  • E-educate (навчання);

&

  • L-load (навантаження);
  • O-optimism (оптимізм);
  • V-vascularisation (вазкуляризація);
  • E-exercise (вправи).

 PEACE & LOVE окреслює важливість навчання пацієнтів та подолання психосоціальних факторів для посилення одужання (Dubois, Esculier, 2019).

Ми розглянемо такий протокол, як RICE, оскільки він широко розповсюджений у іноземній літературі, та рекомендується використовувати у перші години, одразу після травми.

Rest (відподчинок) – по можливості після травми слід припинити активність, зменшити кровотечу і набряк. За необхідності  дати відпочинок для ураженого сегмента, це  можна досягнути за рахунок допоміжних засобів, таких як милиці при травмі нижніх кінцівок або слінг при травмах верхньої кінцівки. Іммобілізація травмованої кінцівки допомагає запобігти подальшій шкоді шляхом зменшення подальших травм, зменшення гематоми та зменшення розміру рубця у травмованій м’якій тканині (Jarvinen et al, 2007).

Ice (лід)восновному використовується лід для зниження метаболізму тканин (Bleakley et al, 2004). Раннє застосування льоду було пов’язано зі значним змешенням гематоми, рідше запалення та некрозу тканин, і дещо прискорило ранню регенерацію м’язової тканини (Jarvinen et al, 2007, Bleakley et al, 2007, Jarvinen et al, 2005). Лід також використовується на пізніх стадіях лікування травм, як терапевтичний спосіб.

Стандартне застосування льоду після травми м’яких тканин складається з 20 хвилин безперервного застосування льоду, яке виконується кожні дві години протягом шести годин після травми. Крім того, переривчасте застосування льоду виявилося більш ефективним, ніж постійне застосування льоду для зменшення болю при активності відразу після розтягування голеностопа. Переривчасте застосування включає в себе 10 хвилине застосування льоду з наступним коротким відпочинком 10 хвилин, а потім повторне застосувати протягом наступних 10 хвилин кожні дві години протягом початкових 24 – 48 годин  (MacAuley, 2001,  Bleakley et al, 2006, Jarvinen et al, 2007).

Лід не слід застосовувати, коли місцевий кровообіг порушений (наприклад, при феномені Рейно, захворювання периферичних судин) або пацієнтам, які страждають на алергію від холоду. Інші несприятливі наслідки тривалого застосування льоду – опіки шкіри та пошкодження нервів (MacAuley, 2001).

Compression (компресія) компресія травмованої ділянки міцною пов’язкою зменшує кровотечу і, отже, мінімізує набряки. Компресію слід застосовувати як під час і після застосування льоду. Ширина пов’язки змінюється залежно від розміру травмованої ділянки. Пов’язку слід накладати міцно, але не так щільно, щоб не викликати біль. Перев’язування слід починати від дистальної частини сегмента до місця кровотечі з кожним шаром пов’язка повинна перекривати нижній шар на одній половині.

Elevation (підняття) – підняття травмованої кінцівки вище рівня серця призводить до зменшення гідростатичного тиску і, згодом, знижує скупчення інтерстиціальної рідини (Jarvinen et al, 2007). Підняття може бути досягнутим використанням слінга при травмах верхньої кінцівки та  нижніми кінцівками на стільці, подушках. Важливо стежити, щоб нижня кінцівка була вище рівня серця.

Чого слід уникати у перші години після травми?

HARM-ful (шкідливі) фактори, які слід уникати після травми:

  • H-heat (тепло) – може збільшити кровообіг у травмованому місці. Уникайте гарячих ванн, душу, сауни, теплових компресів та іншого, що зможе збільшити температуру травмованої ділянки.
  • A-alcohol (алгокоголь) – алкоголь може маскувати біль і тяжкість травми і, отже, збільшувати ризик виникненню рецидиву (Suter et al, 2008). Щоб мінімізувати втрати в роботі м’язів, пов’язані з фізичними вправами, і прискорити відновлення, уникайте вживання алкоголю після травами. Помірне вживання алкоголю після ексцентричних вправ на ноги, значно збільшує втрати динамічної та статичної сили чотирьохголового м’язу стегна (Barnes et al, 2010).
  • R-running/moderate activity (Біг/помірна активність) – може завдати подальшої шкоди при місцевій травмі.
  • M-massage/vigorous soft tissue therapy (масаж/ енергійні терапії м’яких тканин) – енергійний масаж слід уникати перші 24-48 годин. Це може спричинити подальшу кровотечу та набряк на місці травми.

Підготував: Юра Мельник

Джерела

  • Barnes MJ, Mundel T, Stannard SR. Acute alcohol consumption aggravates the decline in muscle performance following strenuous eccentric exercise.Sci Med Sport 20IO:13(I):189-93.
  • Suter PM, Schutz Y. The effect of exercise, alcohol or both combined on health and physical perfonnance. Int) Obes 2008;32(S6):S48-52.
  • Jarvinen TAH, Jarvinen TLN, Kaaria.inen Meta!. Muscle injuries: optimising recovery. Best Prac Res Clilti RhellmatoI2007:21(2):317-31
  • Bleakley CM, O’Connor S, Tully MA et a!. lbe PRICE study (protection rest ice compression elevation): design of a randomised controlled trial comparing
  • standard versus cryokinetic ice applications in the management of acute ankle sprain (ISRCTNI3903946]. BMC Musc Dis 2007:8:125-32.
  • Jarvinen TAH, Jarvinen TLN, Kaariainen M et al. Muscle injuries: biology and treatment. Am) Sports Med 2005;33(5):745-64-.
  • Bleakley CM, McDonough SM, MacAuley DC. Cryotherapy for acute ankle sprains: a randomised controlled study of h\’o different icing protocols. BrJ Sports Ma12006:40(8):700-S.
  • MacAuley D. Ice therapy: how good is the evidence? fntJ Sports Med 2001;22(5):379-84.
  • Brukner, Peter. Brukner & Khan’s Clinical Sports Medicine I Peter Brukner, 4th ed. Clinical Sports Medicine, 2007.
  • Bleakley C, McDonough S, MaCAuley D.111e use of ice in the treatment of acute soft-tissue injury. Ant) Sports Med 2004:32(1):251-61.
error: