Шкали та Опитувальники

HomeШкали та Опитувальники

Вступ

Шкала та  опитувальник – це клінічні інструменти, які використовується для оцінки поточного стану пацієнта (Fetters & Tilson, 2012).

Результати шкал та опитувальників забезпечують оцінку, інтерпретацію результатів та визначають ризики пацієнта. Початкові результати шкал та опитувальників  можуть допомогти підібрати необхідне втручання в терапії. Після того як розпочнеться лікування, той же інструмент може бути використаний в етапних оцінках, щоб визначити динаміку змін в пацієнта (Gvozdyev et al. 2017; Deutscher et al. 2018).

Оцінка  змін отриманих результатів передбачає розуміння основних статистичних термінів:

Нормативні дані (Normative data) - це результат вимірювання клінічним інструментом оцінки конкретних показників у певній популяції людей.  Нормативні дані формують таке поняття як «норма» (https://physrehab.org.ua/).

Стандартна похибка вимірювання (Standard error of measurement (SEM) – це показник надійності, який оцінює стабільність відповіді та визначає стандартну похибку при повторному тестуванні клінічним інструментом оцінки (https://physrehab.org.ua/).

Мінімальна видима зміна МВЗ (Minimal Detectable Change (MDC) – це мінімальна зміна показника клінічного інструменту оцінки поза стандартною похибкою вимірювання. МВЗ визначає найменші кількісні зміни показника, який можна виявити за допомогою клінічного інструмента оцінки між двома точками часу та відображає реальні зміни показників пацієнта (https://physrehab.org.ua/).

Мінімальна клінічно важлива різниця Minimal Clinically Important Difference (MCID) –  це найменша кількість змін у результатах, які можуть вважатись важливими для пацієнта (https://physrehab.org.ua/).

Результати шкал та опитувальники орієнтовані на визначення якості надання допомоги. Впровадження науково-доказової практики в сфері охорони здоров’я дає можливість використовувати шкали як достовірні, валідні та надійні дані для лікування у конкретних випадках.

Шкали, що використовуються в клінічній практиці, поділяються на чотири категорії:

Шкали на основі анкетування (інформація  про стан здоров'я пацієнта, який надходить безпосередньо від пацієнта, без тлумачення відповіді клініцистом чи ким-небудь іншим) (Black, 2013).

Шкали на основі оцінки виконання (вимагають від пацієнта виконання відповідних рухів або завдань; оцінки можуть базуватися на об'єктивному вимірюванні (наприклад, часу на виконання завдання) або на якісній оцінці, якій присвоюється бал (наприклад, нормальна або ненормальна механіка для даного завдання) (Bean et al. 2011).

Шкали спостерігачів (проводяться особами, яка регулярно спостерігають за пацієнтом щодня (родичі, вихователі, доглядальники).

Шкали які проводить клініцист (використовується клінічне мислення та проводиться оцінка поведінки пацієнта або ознаки чи симптоми, які спостерігаються фахівцем).

За допомогою шкал  фізичний терапевт прагне виміряти ушкодження структур та порушення функцій тіла, обмежень активності та участі, а також якості життя. Таким чином шкали, як клінічні інструменти оцінюють показники здоров’я згідно запропонованої моделі доменів (компонентів) МКФ ( Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я).

Корисні рекомендації для фізичного терапевта при використанні шкал:

  • Вартість шкали, ліцензія на шкалу, наявність обладнання;
  • Стандартизовані інструкції та ключі до шкали;
  • Наявність спеціальної підготовки, умов і необхідної допомоги збоку колег;
  • Час і місце для проведення та нотування отриманих результатів;
  • Сприяння доступності та при необхідності конфіденційності для клієнта/пацієнта (Iansek & Morris, 2013).

 

Джерела

  1. Bean JF, Ölveczky DD, Kiely DK, LaRose SI, Jette AM. Performance-based versus patient-reported physical function: what are the underlying predictors?Physical Therapy. 2011 Dec 1;91(12):1804-11.
  2. Black N. Patient reported outcome measures could help transform healthcare. BMJ: British Medical Journal. 2013;346.
  3. Deutscher D, Werneke MW, Hayes D, Mioduski JE, Cook KF, Fritz JM, Woodhouse LJ, Stratford PW. Impact of risk adjustment on provider ranking for patients with low back pain receiving physical therapy. Journal of Orthopaedic & Sports Physical Therapy. 2018 Aug;48(8):637-48.
  4. Fetters L, Tilson J. Evidence based physical therapy. FA Davis; 2012 May 5.
  5. Gvozdyev BV, Carreon LY, Graves CM, Riley SA, McGraw KE, Head RJ, Dimar JR, Glassman SD. Patient-reported outcome scores underestimate the impact of major complications in patients undergoing spine surgery for degenerative conditions. Journal of Neurosurgery: Spine. 2017 Oct 1;27(4):397-402.
  6. https://physrehab.org.ua/uk/resource/practice/clinical-tools/
  7. Iansek R, & Morris ME (Eds.) (2013). Rehabilitation in movement disorders. Cambridge University Press.
  8. Iansek R, & Morris ME (Eds.) (2013). Rehabilitation in movement disorders. Cambridge University Press.
  9. McCabe E, Gross DP, Bulut O. Procedures to develop a computerized adaptive test to assess patient-reported physical functioning. Quality of Life Research. 2018 Sep 1;27(9):2393-402.

Тулуб

Знімок екрана (289)
tylyb

Джерела

  1. Brouwer S, Kuijer W, Dijkstra PU, et al. Reliability and stability of the Roland Morris Disability Questionnaire: intraclass correlation and limits of agreement. Disabil Rehabil. 2004;26:162-165.
  2. Brouwer S, Kuijer W, Dijkstra PU, et al. Reliability and stability of the Roland Morris Disability Questionnaire: intra class correlation and limits of agreement. Disabil Rehabil. 2004;26:162-165.
  3. Cleland JA, Childs JD, Whitman JM. Psychometric properties of the Neck Disability Index and Numeric Pain Rating Scale in patients with mechanical neck pain. Arch Phys Med Rehabil. 2008;89:69-74.
  4. Grotle M, Brox JI, Vollestad NK. Reliability, validity and responsiveness of the fear-avoidance beliefs questionnaire: methodological aspects of the Norwegian version. J Rehabil Med. 2006;38:346-353.
  5. Grotle M, Brox JI, Vollestad NK. Reliability, validity and responsiveness of the Fear-Avoidance Beliefs Questionnaire: methodological aspects of the Norwegian version. J Rehabil Med. 2006;38:346-353.
  6. Grotle M, Brox JI, Vollestad NK. Reliability, validity and responsiveness of the fear-avoidance beliefs questionnaire: methodological aspects of the Norwegian version. J Rehabil Med. 2006;38:346-353.
  7. Lauridsen HH, Hartvigsen J, Manniche C, et al. Danish version of the Oswestry Disability Index for patients with low back pain. Part 1: Cross-cultural adaptation, reliability and validity in two different populations. Eur Spine J. 2006;15:1705-1716.
  8. Lauridsen HH, Hartvigsen J, Manniche C, et al. Danish version of the Oswestry Disability Index for patients with low back pain. Part 1: Cross-cultural adaptation, reliability and validity in two different populations. Eur Spine J. 2006;15:1705-1716.
  9. Li L, Liu X, Herr K. Postoperative pain intensity assessment: a comparison of four scales in Chinese adults. Pain Med. 2007;8:223-234.
  10. Li L, Liu X, Herr K. Postoperative pain intensity assessment: a comparison of four scales in Chinese adults. Pain Med. 2007;8:223-234.
  11. Young BA, Walker MJ, Strunce JB, et al. Responsiveness of the Neck Disability Index in patients with mechanical neck disorders. Spine J. 2009;9(10): 802-808.
Neck Disability Index_1620031336_00001
Neck Disability Index_1620031336_00002
Fear_00001
ROLAND MORRIS DISABILITY QUESTIONNAIRE
The Quebec Back Pain Disability Scale
Oswestry Low Back Pain Disability Questionnaire_1589978183_00001
Oswestry Low Back Pain Disability Questionnaire_1589978183_00002

Верхні кінцівки

Знімок екрана (289)
verh

Джерела

  1. Brody LT. Shoulder. In: Current Concepts of Orthopaedic Physical Therapy (11.2.6). La Crosse, Wisconsin: Orthopaedic Section, American Physical Therapy Association; 2001.
  2. Leggin BG, Michener LA, Shaffer MA, et al. The Penn shoulder score: reliability and validity. J Orthop Sports Phys Ther. 2006;36(3):138-151.
  3. Leung HB, Yen CH, Tse PY. Reliability of Hong Kong Chinese version of the Patient-rated Netter’s Orthopaedic Clinical Examination An Evidence-Based Approach 553 Forearm Evaluation Questionnaire for lateral epicondylitis. Hong Kong Med J. 2004;10:172-177.
  4. Li L, Liu X, Herr K. Postoperative pain intensity assessment: a comparison of four scales in Chinese adults. Pain Med. 2007;8:223-234.
  5. Massy-Westropp N, Krishnan J, Ahern M. Comparing the AUSCAN Osteoarthritis Hand Index, Michigan Hand Outcomes Questionnaire, and Sequential Occupational Dexterity Assessment for patients with rheumatoid arthritis. J Rheumatol. 2004;31:
    1996-2001.
  6. Newcomer KL, Martinez-Silvestrini JA, Schaefer MP, et al. Sensitivity of the Patient-Rated Forearm Evaluation Questionnaire in lateral epicondylitis. J Hand Ther. 2005;18:400-406.
  7. Overend TJ, Wuori-Fearn JL, Kramer JF, MacDermid JC. Reliability of a patient-rated forearm evaluation questionnaire for patients with lateral epicondylitis. J Hand Ther. 1999;12:31-37.
  8. Roy JS, MacDermid JC, Woodhouse LJ. Measuring shoulder function: a systematic review of four questionnaires. Arthritis Rheum. 2009;61:623-632.
  9. Stratford PW, Binkley JM, Stratford DM. Development and initial validation of the upper extremity functional index. Physiotherapy Canada. 2001;53: 259-263.
  10. Stratford PW, Binkley JM, Stratford DM. Development and initial validation of the upper extremity functional index. Physiotherapy Canada. 2001;53: 259-267.
ASES_1620031336
SHOULDER PAIN AND DISABILITY INDEX (SPADI)_00001
SHOULDER PAIN AND DISABILITY INDEX (SPADI)_00002
SHOULDER PAIN AND DISABILITY INDEX (SPADI)_00003
SHOULDER PAIN AND DISABILITY INDEX (SPADI)_00004
PENN SHOULDER SCORE_00001
PENN SHOULDER SCORE_00002
The Disabilities of the Arm_00001
The Disabilities of the Arm_00002
The Disabilities of the Arm_00003

Нижні кінцівки

Знімок екрана (289)
nogu

Джерела

  1. Baumhauer JF, Nawoczenski DA, DiGiovanni BF, Wilding GE. Reliability and validity of the American Orthopaedic Foot and Ankle Society Clinical Rating Scale: a pilot study for the hallux and lesser toes. Foot Ankle Int. 2006;27:1014-1019.
  2. Li L, Liu X, Herr K. Postoperative pain intensity assessment: a comparison of four scales in Chinese adults. Pain Med. 2007;8:223-234.
  3. Li L, Liu X, Herr K. Postoperative pain intensity assessment: a comparison of four scales in Chinese adults. Pain Med. 2007;8:223-234.
  4. Marx RG, Jones EC, Allen AA, et al. Reliability, validity, and responsiveness of four knee outcome scales for athletic patients. J Bone Joint Surg Am. 2001; 83A:1459-1469.
  5. Pua YH, Cowan SM, Wrigley TV, Bennell KL. The Lower Extremity Functional Scale could be an alternative to the Western Ontario and
    McMaster Universities Osteoarthritis Index physical function scale. J Clin Epidemiol. 2009;62(10): 1103-1111.
  6. Pua YH, Cowan SM, Wrigley TV, Bennell KL. The Lower Extremity Functional Scale could be an alternative to the Western Ontario and McMaster Universities Osteoarthritis Index physical function scale. J Clin Epidemiol. 2009;62(10):1103-1111.
  7. Trojian TH, McKeag DB. Single leg balance test to identify risk of ankle sprains. Br J Sports Med. 2006; 40:610-613, discussion 613.
лефс і вомак_00001
лефс і вомак_00002
лефс і вомак_00003
KOOS_1620031336_00001
KOOS_1620031336_00002
KOOS_1620031336_00003
KOOS_1620031336_00004
KOOS_1620031336_00005
Knee Outcome Survey_00001
Oxford Knee Score
Foot Function Index
AOFAS hind foot
AOFAS mid foot_1620031336
AOFAS – hallux_1620031336_00001

RehabPrime© 2024. All Rights Reserved.

error: