Диференційна діагностика – це метод, за допомогою якого лікарі або фізичні терапевти використовують інформацію для прийняття рішень між двома або більше альтернативами щоб пояснити, чому людина має набір ознак та симптомів. В обох випадках висновки повідомляються за результатами анамнезу пацієнта, клінічного обстеження та пов’язаних функціональних тестів (Jewell, 2018; Malanga & Mautner, 2017).
У практиці фізичного терапевта функціональні тести мають три потенційні цілі:
(1) допомогти зосередити увагу обстеження на певній області тіла або системи, (2) для виявлення потенційних проблем, які потребують звернення до лікаря чи іншого медичного працівника та (3) щоб допомогти у процесі класифікації (Fritz, & Wainner 2001, Jewell, 2018 ).
Валідність та надійність тесту
Успішна диференційна діагностика частково залежать від наявності та використання функціональних тестів, які повинні бути надійними, достовірними (валідними) та забезпечують переконливу інформацію.
В процесі прийняття рішень та вибору функціональних тестів ФТ повинен звертати увагу на показники “надійності” та “валідності”.
Функціональний тест, що демонструє показник надійності забезпечує постійний стабільний результат, тоді як показник валідності визначає правильність щодо тієї структури чи функції, яка повинна бути протестована.
Чим вищий показник валідності тим більша впевненість що знахідки позбавлені упереджених суджень.
На основі доказової практики фізичний терапевт покладається на тести взаємозв’язків для визначення надійності функціональних тестів. Перевірка надійності – це підтвердження того, що дані, отримані під час тесту, складаються з “справжнього значення” та помилки. Тест вважається надійним, якщо повторні вимірювання послідовно дають подібні результати (Jewell, 2018, Malanga & Mautner, 2017).
Тест з високим показником надійності забезпечує однаковий результат в різних ситуаціях, включаючи різних дослідників та середовища тестування.
Як правило, якість та ефективність функціонального тесту отримують шляхом обчислення його чутливості (сенситивності) та специфічності (Jewell, 2018, Malanga & Mautner, 2017).
Чутливість (сенситивність) тесту
Функціональний тест вважається чутливим, коли він правильно виявляє стан (нозоологію) у особи з даною нозологією (правильно позитивний результат).
Чутливість тесту означає, наскільки він хороший у виявленні захворювання. Якщо чутливість висока, негативний результат тесту виключає цільовий діагноз. Тест зі 100% чутливістю правильно ідентифікує всіх пацієнтів із захворюванням. Тест з 80% чутливістю виявляє 80% пацієнтів із захворюванням (справжні позитивні результати), але 20% із захворюванням залишаються невиявленими (помилкові негативні) (Lalkhen, 2008, Jewell, 2018, Malanga & Mautner, 2017).
Специфічність тесту
Функціональний тест є специфічним коли він спроможний виявити осіб без нозології.
Специфічність тесту вказує, наскільки тест здатен виявити осіб без захворювання. Якщо специфічність висока, позитивний тест дає правильні результати у цільовій діагностиці. Тест зі 100% специфічністю правильно ідентифікує всіх пацієнтів без захворювання. Тест із специфічністю 80% правильно повідомляє, що 80% пацієнтів без захворювання як негативний тест (справжній негативний), але 20% пацієнтів без захворювання неправильно ідентифікують як тестові позитивні (помилкові позитиви). Як обговорювалося вище, тест з високою чутливістю, але низькою специфічністю призводить до того, що у багатьох пацієнтів, які не хворіють хворобою, повідомляється про можливість хвороби, і вони підлягають подальшому дослідженню (Lalkhen, 2008, Jewell, 2018, Malanga & Mautner, 2017).
Функціональні тести та клінічні заходи є важливою складовою фізичної терапевтичної практики в будь-яких умовах. Найбільш корисні функціональні тести або клінічні заходи – це ті, що продемонстрували надійність та обгрунтованість та надають клінічну корисність. (Lalkhen, 2008, Jewell, 2018, Malanga & Mautner, 2017).
Підготували: Тарас Панасевич, Юра Мельник
Джерела
- “Guide to Evidence-Based Physical Therapy Practice, 4th Edition.” Medicine & Science in Sports & Exercise 51.8 (2019): 1792-1792.
- Dutton, M. (2008). Orthopaedic: Examination, evaluation, and intervention (2nd ed.). New York: The McGraw-Hill Companies, Inc.
- Fritz JM, Wainner RS. Examining diagnostic tests: an evidence-based perspective. Phys Ther. 2001;81(9):1546–1564.
- Lalkhen, Abdul Ghaaliq, and Anthony McCluskey. “Clinical tests: sensitivity and specificity.” Continuing Education in Anaesthesia Critical Care & Pain 8.6 (2008): 221-223.
- Malanga, Gerard A., and Kenneth Mautner. Musculoskeletal Physical Examination: an Evidence-Based Approach. Elsevier, 2017.
- Portney LG, Watkins MP. Foundations of Clinical Research: Applications to Practice. 2nd ed. Upper Saddle River, NJ: Prentice Hall Health; 2000.
- Sackett, D.L., Straws, S.E., Richardson, W.S., et al. (2000) Evidence-based medicine: How to practice and teach EBM.(2nd ed.) London: Harcourt Publishers Limited.