Силове тренування з обмеженням кровоплину (СТОК) – це техніка, за допомогою якої можна виконувати вправи зі зниженою кількістю крові до кінцівки. Техніка часто виконується з використанням манжети або ремінця, щільно закріпленого навколо кінцівки, щоб зменшити, але не повністю порушити кровоплин. Перевага тренування з обмеженням кровоплину полягає в тому, що людина виконує вправи з меншою інтенсивністю, але залишаються переваги високоінтенсивного тренування.

Доцільність та ефективність силових тренувань у вирішенні завдань фізичної терапії уже давно отримали переконливі результати згідно наукових досліджень. Техніка СТОК використовується з метою приросту силових показників. Понад 20 років проводять дослідження щодо СТОК.

Силові показники зростають внаслідок адаптації м’язів за допомогою нервових, механічних та метаболічних механізмів. Ці механізми включаються як реакція на фізичне навантаження (обсяг та інтенсивність). Гормональна система реагує наступним чином: тестостерон підвищується  при високоінтенсивному фізичному навантаженні, тоді як гормон росту збільшується при вправах з  великим обсягом навантаження. Великий обсяг та помірна інтенсивність фізичних вправ збільшує гормон росту, але при низькому обсягу та високій інтенсивності цього не відбувається. Міогенні стовбурові клітини фактори росту ендотелію активуються під час тренування з високоінтенсивним навантаженням. Отже, щоб м’яз став сильнішим потрібне високоінтенсивне навантаження.

Pearson, Hussain (2015); Jessee et al., (2018) вважають, що СТОК працює за рахунок непрямого ефекту накопичення метаболітів і гіпоксичного середовища від вправ з обмеженим артеріальним потоком. Це викликає більшу втому, активацію м’язів, а також анаболічні сигнальні шляхи, які призводять до м’язової адаптації порівняно з фізичними вправами без СТОК.  У випадках іммобілізації чи атрофії м’язів відбувається деградація білка. При СТОК  низької інтенсивності активується збільшений синтез м’язового білка. Зменшення кисню прискорює втому і залучення більше високопорогових рухових одиниць. Знижений рН гіпоксичного середовища слугує гіпертрофічним подразником.

У фізичній терапії післяоперативних станів, ранні етапи загоєння зумовлюють протипокази до високоінтенсивних фізичних  навантажень. Це створює труднощі на початкових фазах терапії розпочати відновлення сили м’язів. Для тренування сили рекомендовані високо інтенсивні навантаження, які становлять 60% від масимального повторення (1МП) на  8-12 повторів. Потрібні адекватні фізичні навантаження, щоб отримати необхідну адаптацію. Застосування техніки СТОК дає можливість створити умови для приросту силових показників застосовуючи низькоінтенсивні навантаження. Тренувальна навантаження становить інтенсивність 20-30% від 1МП на 15-30 повторів в підході.

У дослідженні Patterson et al., 2019 розглядали питання ефективності  СТОК та виявили, що дана техніка дозволяє зменшити атрофію та збільшити гіпертрофію м’язів, збільшити силові показники та покращити аеробну витривалість. Hughes et al., (2019) порівнювали ефективність збільшення сили та гіпертрофії чотириголового м’язу після реконструкції ПХЗ при СТОК і високоінтенсивному тренуванні. Приріст силових показників та гіпертрофії м’язів був одинаковий, проте при СТОК спостерігалося менше зростання болю та випоту в колінний суглоб, що призводило до швидшого загального покращення фізичної функції. Національна служба охорони здоров’я США вважає більш прийнятним застосування СТОК на ранніх етапах реабілітації для пацієнтів після пластики ПХЗ. У висновках систематичного огляду та мета-аналізу  Hughes   et al., 2017 зазначили користь від СТОК техніки, щодо зменшення болю при пателофеморальному синдромі та остеоартриті колінного суглобу, та покращення функції  після пластики ПХЗ колінного суглобу.  Kubota et al., (2010) зазначили ефективність застосування СТОК після іммобілізаційних станів з метою зменшення атрофії м’язів. У ряді досліджень відмічалась ефективність застосування СТОК  в геріатрії по зменшенню болю (Bryk et al., 2016) та покращенню функціональних показників в пацієнтів літнього віку (Abe et al., 2010)

Loenneke et al., 2011 зазначили про потенційну безпечність СТОК техніки, не виявили серйозних побічних ефектів. Поширеними побічними ефектами під час та після СТОК  є оніміння, синці, дискомфорт, садни,  м’язова крепатура. У огляді Bond et al., 2019 було відмічено низький ризик утворення тромбів. Проте рекомендується розпочинати СТОК приблизно через 2 тижні після операції, щоб зменшити ризик небажаних явищ.

Виходячи з вище перелічених рекомендацій безпеки СТОК, запропоновані ряд протипоказів: гіпертонічна хвороба, цукровий діабет, в анамнезі перенесений інсульт і тромби, захворювання серця, активні інфекційні стани, вагітність, порушення згортання крові або інші типи судинної недостаності (варикозне розширення вен).

Підготував: Тарас Панасевич

Вебінар

«Фізична терапія після ушкодження менісків колінного суглобу»
21-22 лютого 2024 року

Детальніше
https://forms.gle/mGGWZ7ZK2gTWez3k8

This will close in 0 seconds

error: