«Суглоби були призначені для руху». @Robert Salter

Безперервний пасивний рух (CPM) стосується пасивного руху, що виконується механічним пристроєм, який повільно та безперервно рухає суглоб через керовану амплітуду руху, яку можна зазначати на пульті. Механічні пристрої, які існують майже для кожного суглоба в тілі, були розроблені у результаті досліджень Роберта Солтера у 70-роках 20 століття, який продемонстрував, що безперервний пасивний рух має позитивний  лікувальний вплив на  пошкоджені структури суглобів і м’які тканини у тварин у своїх клінічних дослідженнях (Salter, 2004). З моменту розробки CPM було проведено багато досліджень для визначення параметрів застосування, але оскільки пристрої використовуються для багатьох станів, а дослідження використовували різні протоколи з різними дизайнами досліджень, остаточного розмежування не було встановлено (Denis et al, 2006).

Переваги CPM

Повідомлялося, що CPM є ефективним втручанням у зменшенні негативних наслідків іммобілізації суглобів при таких станах, як артрит, контрактури та внутрішньосуглобові переломи (Salter, 1981); деякі дослідження повідомляють про швидше відновлення та збільшення амплітуди руху, особливо у гострому періоді відновлення після різноманітних хірургічних операцій, (Chiarello et al, 1997), хоча інші дослідження ставлять під сумнів необхідність його використання, коли довгострокові результати показують незначну різницю  порівняно з традиційною терапією (LaStayo et al, 1995, Lenssen et al, 2015)

Переваги CPM включають:

  • запобігання розвитку спайок і контрактур і, таким чином, скутості суглобів;
  • стимулювання процесу загоєння сухожиль і зв’язок;
  • покращення загоєння розрізів над рухомим суглобом;
  • збільшення виділення синовіальної рідини і, таким чином, збільшення швидкості загоєння внутрішньо суглобового хряща та регенерації;
  • запобігання негативним наслідкам іммобілізації;
  • забезпечення відновлення амплітуди руху в суглобі;
  • зменшення післяопераційного болю;

Науково-доказові факти про CPM терапію

Дослідження порівнювали короткострокові та довгострокові результати. Використання CPM після різних типів операцій з використанням різних параметрів СРМ, а також CPM з іншими методами відновлення руху та позиціонування (Alfredson et al 1999).

Деякі дослідження показали відсутність суттєвої різниці між пацієнтами, які займаються на апараті CPM, і пацієнтами, які виконують пасивні фізичні вправи (PROM) або інші методи відновлення амплітуди руху. Більш рання виписка з лікарні спостерігається при  використанні CPM порівняно з іншими втручаннями (Chiarello et al, 1997). Проте, як повідомляється, довгострокові функціональні переваги не відрізняються від тих, що були у пацієнтів, які використовували інших методів відновлення амплітуди руху (Onderko et al, 2013).

Автори оновленого Кокранівського огляду 24 рандомізованих контрольованих досліджень, у яких CPM застосовували після тотального ендопротезування колінного суглоба, підсумували, що для пацієнтів, які проводили CPM у поєднанні з фізичною терапією, клінічний вплив на активне згинання колінного суглоба ROM, біль, функцію та якість життя не були настільки значними, щоб були рекомендованими для застосуваня. Не було істотної різниці в пасивному згинанні коліна або пасивному чи активному розгинанні коліна  (LaStayo et al, 1995). .

Інший Кокранівський огляд розглядав використання CPM для профілактики венозної тромбоемболії після тотальної ендопротезування колінного суглоба за допомогою 11 рандомізованих контрольованих досліджень за участю 808 пацієнтів. Автори дійшли висновку, що немає достатніх доказів, щоб стверджувати, що CPM зменшує тромбоемболію після тотальної артропластики колінного суглоба  (Lenssen et al, 2015). Вони припустили, що необхідні додаткові високоякісні дослідження.

У деяких дослідженнях було виявлено шкідливі ефекти, такі як необхідність більшого знеболюючого втручання та посилення післяопераційного відтоку крові при використанні апарату CPM на відміну від тверджень, що CPM зменшує післяопераційний біль і ускладнення. Економічна ефективність обладнання CPM, комплаєнс пацієнта, використання та нагляд за обладнанням навченим персоналом, тривалість перебування в лікарні, швидкість одужання та визначення відповідних популяцій пацієнтів стають питаннями, які слід враховувати під час прийняття рішення про використання апарату CPM (Salter et al, 1996). 

Загальні вказівки щодо CPM

1. Апарат можна застосувати для ураженої кінцівки відразу після операції, поки пацієнт ще перебуває під наркозом, або якнайшвидше, якщо об’ємні пов’язки заважають початку руху.

2. Визначається дуга руху для суглоба. Низька дуга від 20° до 30° часто використовується спочатку і прогресує від 10° до 15° на день, якщо толерується. Частина діапазону, що використовується спочатку, базується на доступному діапазоні та переносимості пацієнта. Одне дослідження, яке розглядало прискорення діапазону згинання колінного суглоба після повного ендопротезування колінного суглоба, показало, що для цієї групи пацієнтів було досягнуто більшого діапазону та раннього виписування, хоча різниці між групами через 4 тижні не було.

3. Визначається швидкість руху; зазвичай 1 цикл/45 с або 2 хв добре переноситься.

4. Тривалість часу на машині CPM різниться для різних протоколів — від безперервного протягом 24 годин до безперервного протягом 1 години три рази на день (LaStayo et al, 1998). Довший період часу на день, як повідомляється, призводить до коротше перебування в стаціонарі, менше післяопераційних ускладнень і більший ROM під час виписки,10 хоча суттєвої різниці не було виявлено в дослідженні, яке порівнювало CPM протягом 5 годин/день з CPM протягом 20 годин/день. Дослідження, яке порівнювало короткочасний CPM ( 3–5 год/день) із довготривалою СРМ (10–12 год/день) виявили, що прихильність пацієнта та найбільший діапазон спостерігалися при тривалості СРМ від 4 до 8 годин (Denis et al, 2006).

5. Фізична терапія зазвичай розпочинається в періоди, коли пацієнт не використовує CPM, включаючи активні допоміжні вправи та вправи для зміцнення м’язів. Важливо, щоб пацієнти навчилися використовувати та розвивати руховий контроль амплітуди руху, коли рух покращується.

6. Мінімальна тривалість для CPM зазвичай становить менше 1 тижня або коли досягається задовільний діапазон рухів. Оскільки пристрої CPM портативні, домашнє використання можливе у випадках, коли терапевт або лікар вважають, що додатковий час буде корисним. У цих випадках пацієнта, члена сім’ї або опікуна проінструктують щодо правильного застосування.

7. Апарат CPM розроблені таким чином, щоб бути регульованими, легко керованими, універсальними та портативними. Деякі працюють від батареї (з акумуляторами), що дозволяє людині носити пристрій до 8 годин, виконуючи повсякденну діяльність.

Підготував: Мельник Юрій

Джерела

  1. Alfredson, H, and Lorentzon, R: Superior results with continuous passive motion compared to active motion after periosteal transplantation: a retrospective study of human patella cartilage defect treatment. Knee Surg Sports Traumatol Arthrosc 7(4):232–238, 1999.
  2. Basso, DM, and Knapp, L: Comparison of two continuous passive motion protocols for patients with total knee implants. Phys Ther 67:360–363, 1987.
  3. Chiarello, CM, Gunersen, L, and O’Halloran, T: The effect of continuous passive motion duration and increment on range of motion in total knee
    arthroplasty patients. J Orthop Sports Phys Ther 25(2):119–127, 1997.
  4. Denis, M, et al: Effectiveness of continuous passive motion and conventional physical therapy after total knee arthroplasty: a randomized clinicalntrial. Phys Ther 86(2):174–185, 2006.
  5. Dockery, ML, Wright, TW, and LaStayo, P: Electromyography of the shoulder: an analysis of passive modes of exercise. Orthopedics 11: 1181–1184, 1998.
  6. Gose, J: Continuous passive motion in the postoperative treatment of patients with total knee replacement. Phys Ther 67:39–42, 1987.
  7. Harvey, LA, Brosseau, L, and Herbert, R. Continuous passive motion following total knee arthroplasty in people with arthritis. Cochrane Database of Systematic Reviews 2: Art. No: CD004260, 2014.
  8. He, ML, Xiao, ZM, Zeng, M, et al: Continuous passive motion for pre- venting venous thromboembolism after total knee arthroplasty. Cochrane Database of Systematic Reviews 7: Art. No: CD0008207, doi: 10.1002/ 14651858.pub3, 2014.
  9. Kumar, PJ, et al: Rehabilitation after total knee arthroplasty: a comparison of 2 rehabilitation techniques. Clin Orthop 331:93–101, 1996.
  10. LaStayo, PC, et al: Continuous passive motion after repair of the rotator cuff: a prospective outcome study. J Bone Joint Surg Am 80(7):1002–1011, 1998.
  11. LaStayo, PC: Continuous passive motion for the upper extremity. In Hunter, JM, MacKin, EJ, and Callahan, AD (eds): Rehabilitation of the Hand: Surgery and Therapy, ed. 4. St. Louis: Mosby, 1995.
  12. Lenssen A, et al: Effectiveness of prolonged use of continuous passive motin (CPM), as an adjunct to physiotherapy, after total knee arthroplasty. BMC Musculoskeletal Disorders. Available at http://www.medscape.com/ viewarticle/574961_print. Accessed February 8, 2015.
  13. McCarthy, MR, et al: The clinical use of continuous passive motion in
    physical therapy. J Orthop Sports Phys Ther 15:132–140, 1992.
  14. Maniar, BN, Baviskar, JV, et al: To use or not to use continuous passive motion post-total knee arthroplasty. J of Arthroplasty 27(2):193–200, 2012.
  15.  Nadler, SF, Malanga, GA, and Jimmerman, JR: Continuous passive motion in the rehabilitation setting: a retrospective study. Am J Phys Med Rehabil 72(3):162–165, 1993.
  16.  O’Driscoll, SW, and Giori, NJ: Continuous passive motion (CPM) theory and principles of clinical application. J Rehabil Res Dev 37(2):179–188, 2000.
  17.  Onderko, LL and Rehman, S: Treatment of articular fractures with continuous passive motion. Ortho Clin N Am 44(3):345–356, 2013.
  18. Pope, RO, et al: Continuous passive motion after primary total knee arthroplasty: does it offer any benefits? J Bone Joint Surg Br 79(6): 914–917, 1997.
  19.  Rosen, MA, Jackson, DW, and Atwell, EA: The efficacy of continuous passive motion in the rehabilitation of anterior cruciate ligament reconstructions. Am J Sports Med 20(2):122–127, 1992.
  20. Salter, RB: History of rest and motion and the scientific basis for early continuous passive motion. Hand Clin 12(1):1–11, 1996.
  21. Salter, RB, Simmens, DF, and Malcolm, BW: The biological effects of continuous passive motion on the healing of full thickness defects in articular cartilage. J Bone Joint Surg Am 62:1232–1251, 1980.
  22. Salter, RB: The prevention of arthritis through the preservation cartilage. J Can Assoc Radiol 31:5–7, 1981.
  23. Salter, RB, Bell, RS, and Keely, FW: The protective effect of continuous passive motion on living cartilage in acute septic arthritis. Clin Orthop 159:223–247, 1981.
  24. Salter, RB: Textbook of Disorders and Injuries of the Musculoskeletal System, ed. 3. Baltimore: Williams & Wilkins, 1999.
  25. Salter, RB, et al: Clinical application of basic research on continuous passive motion for disorders and injuries of synovial joints: a preliminary report of a feasibility study. J Orthop Res 1:325–342, 1984.
  26. Salter, RB: Continuous passive motion: from origination to research to clinical applications. J Rheumatol 31:2104–2105, 2004.
  27.  Stap, LJ, and Woodfin, PM: Continuous passive motion in the treatment of knee flexion contractures: a case report. Phys Ther 66:1720–1722, 1986.
  28. Wasilewski, SA, et al: Value of continuous passive motion in total knee arthroplasty. Orthopedics 13(3):291–295, 1990.
  29. Witherow, GE, Bollen, SR, and Pinczewski, LA: The use of continuous passive motion after arthroscopically assisted anterior cruciate ligament re- construction: help or hindrance? Knee Surg Sports Traumatol Arthrosc 1(2): 68–70, 1993.
  30. Yashar, AA, et al: Continuous passive motion with accelerated flexion after total knee arthroplasty. Clin Orthop 345:38–43, 1997.
error: