Для покращення життєдіяльності людей Американська асоціація фізичної терапії декларує важливість змін в суспільстві шляхом оптимізації рухової активності. Оптимізація рухової активності здатна зменшувати ризик отримання травм, розвитку захворювання, формування рухових порушень або навіть інвалідності.  Фізична терапія має унікальну властивість впливати на рухові можливості людей, тим самим покращувати якість їх життя.

Згідно даних Центру з контролю та профілактики захворювань (CDC), хронічні хвороби становлять приблизно дві третини смертності у всьому світі.

Найбільш розповсюдженими хронічними захворюваннями, що призводять до смертності є серцево-судинні захворювання, рак, хронічні респіраторні захворювання та діабет. Одним з факторів розвитку хронічних станів є знижена рухова активність, яка може призводити до каскаду проблем зі здоров’ям, а саме: гіпертонії, інсульту, ожирінню, діабету та інших. Через ожиріння приблизно 78 мільйонів американців піддаються підвищеному ризику розвитку серцево-судинних захворювань, діабету та раку. Ці захворювання  часто зустрічаються у пацієнтів / клієнтів, з якими працюють фізичні терапевти; отже, оцінка факторів ризику та їх зниження має бути невід’ємною складовою практики фізичного терапевта.

Оптимальні фізичні навантаження покращують стан здоров’я наступними способами:

• Знижує ризик передчасної смерті від серцевих захворювань та інших захворювань.

• Знижує ризик розвитку діабету.

• Знижує ризик розвитку високого кров’яного тиску.

• Знижує артеріальний тиск у людей з наявною гіпертонічною хворобою.

• Знижує ризик розвитку раку товстої кишки та молочної залози.

• Допомагає підтримувати оптимальну вагу.

• Допомагає будувати та підтримувати здорові кістки, м’язи та суглоби.

• Допомагає людям похилого віку стати сильнішими, більше та безпечніше рухатись (без падінь).

• Зменшує почуття депресії та тривоги.

• Сприяє психологічному благополуччю.

Рис.1 Вплив рухової активності в запобіганні розвитку захворювань та травм. Рисунок перекладено з The National Institute for Health and Care Excellence (NICE)

https://www.gov.uk/government/publications/health-matters-getting-every-adult-active-every-day/health-matters-getting-every-adult-active-every-day

Однією з функцій фізичної терапії є профілактика  розвитку захворювань. Фізичні терапевти не лише працюють з пацієнтами в реабілітаційному середовищі, але й  також співпрацюють з клієнтами для підтримки та покращення фізичної форми і загального стану здоров’я. Ролі фізичного терапевта в профілактиці, зміцненні здоров’я та оздоровленні включають наступне:

Визначення факторів ризику та втручання для зменшення рівня захворюваності серед населення.

  • Запобігання малорухомого способу життя або сповільнення втрати функціональних можливостей у тих, у кого діагностовано хворобу.
  • Зниження рівня порушення життєдіяльності шляхом відновлення рухових навичок та незалежності осіб з хронічними захворюваннями.
  • Скринінг: визначення осіб чи груп, які потребують певного навчання або скеруванням до відповідного медичного працівника.
  • Втручання: формування та реалізація профілактичних програм, визначених під час скринінгу.
  • Консультація: надання чітких рекомендації щодо ведення рухової активності.
  • Освіта: надання інформації про профілактику виникнення захворювань, охорону здоров’я та оздоровлення.
  • Проведення клінічних досліджень: отримання, синтез та використання поточних досліджень; інтерпретація даних; та або участь у дослідженнях.
  • Адміністрація: планування, розробка та управління всіма аспектами профілактичного та оздоровчого процесу, включаючи бюджет, людські ресурси та середовище.

Фізичні терапевти розробляють превентивні програми залежно від типів профілактики:

  • Первинна профілактика: запобігання цільовій проблемі чи стану людини, що перебуває у групі ризику; наприклад, розробка програм для дітей щодо запобігання ожиріння або програми запобігання травм спини у робітників.
  • Вторинна профілактика: зменшення тривалості та важкості перебігу захворювання; наприклад, розробка програми силового тренування для особи з остеопорозом.
  • Третинна профілактика: зниження ступеня інвалідності та сприяння реабілітації для осіб з хронічними захворювання; наприклад, розробка програми для осіб з пошкодженням спинного мозку

У 2018 році Всесвітня асамблея охорони здоров’я (WHA) затвердила новий світовий план дій з рухової активності (GAPPA) на наступні 2018–2030 рр. Метою плану є знизити рівень малорухомого способу життя у дорослих та підлітків на 15% до 2030 р. Світові та національні настанови з рухової активності є центральним компонентом всебічного та узгодженого механізму управління та політики в галузі громадського здоров’я. ВООЗ рекомендує усім країнам створювати та впроваджувати національні програми щодо рухової активності. Відповідні національні програми спрямовані на збереження та покращення стану здоров’я на рівні рухової активності для людей різного віку та з різним рівнем рухової активності.

Результати найновіших досліджень вказують, що кожен четвертий (27,5%) дорослий і більше ніж три чверті (81%) підлітків не виконують необхідну кількість аеробних вправ зазначених в відповідних світових рекомендаціях з питань рухової активності для здоров’я.

ВООЗ розробила настанови щодо рухової активності та малорухомого способу життя. У даних настановах запропоновані рекомендації про дозування фізичного навантаження (частота, тривалість, інтенсивність) та типів рухової активності, що приносять значну користь для здоров’я та знижують ризик виникнення захворювань. Ці рекомендації були розроблені для дітей, підлітків, дорослих, людей похилого віку та включають конкретні рекомендації для осіб із хронічними захворюваннями чи інвалідністю. Основною аудиторією користування даними рекомендаціями є спеціалісти охорони здоров’я, до якої відносяться і фізичні терапевти, завдання яких полягає в поширенні даних знань в суспільстві.

Рекомендації ВООЗ, щодо рухової активності та малорухомого способу життя

Загальні рекомендації щодо рухової активності:

  • Присутність певної рухової активності краще , ніж її відсутність.
  • Розпочинайте заняття руховою активністю поступово з невеликих фізичних навантажень і поступово збільшуйте частоту, інтенсивність та тривалість навантаження.
  • Як правило, медичний дозвіл не потрібно особам для занять легкої та помірної інтенсивності, які не перевищують навантаження при швидкій ходьбі чи побутовій руховій діяльності.
  • Особи з хронічними захворюваннями повинні проконсультуватись з лікарем задля виключення наявності протипоказів до фізичного навантаження.
  • Уникайте фізичних навантажень під час надмірної спеки, особливо при високій вологості.
  • Задля уникнення обезводнення організму, вживайте питну воду до, під час та після фізичного навантаження.
  • Рухова активність з можливим фізичним контактом підвищує ризик до падінь та травматизму.

Діти та підлітки (у віці 5–17 років), а також особи з інвалідністю

  • Діти та підлітки повинні робити щонайменше 60 хв на день  фізичного навантаження помірної та високої інтенсивності, переважно аеробного характеру, протягом тижня.
  • Аеробні навантаження високої інтенсивності та вправи силового характеру повинні бути включені щонайменше 3 рази на тиждень.
  • Заняття повинні приносити задоволення та відповідати віковим характеристикам.
  • Слід обмежувати сидячий спосіб, особливо під час відпочинку.

Дорослі (у віці 18–64 років), а також особи з хронічними захворюваннями та з інвалідністю.

  • Усі дорослі повинні регулярно займатися фізичними навантаженнями.
  • Навантаження повинні складати щонайменше 150–300 хв аеробних фізичних вправ середньої інтенсивності або принаймні 75–150 хв аеробних фізичних навантажень високої інтенсивності, або еквівалентна комбінація середньої та високої інтенсивності діяльність протягом тижня.
  • Дорослі також повинні виконувати вправи для зміцнення м’язів середнього або високого ступеня інтенсивності, які залучають всі основні групи м’язів два або більше днів на тиждень
  • Дорослі можуть збільшити аеробні фізичні навантаження середньої інтенсивності до >300 хв, або виконувати аеробні фізичні навантаження високої інтенсивності >150 хв, або еквівалентна комбінація активності середньої та помірної інтенсивності протягом тижня (коли це не протипоказано для тих, хто має хронічні захворювання).
  • Особи з інвалідністю повинні займатися регулярними фізичними навантаженнями відповідно до своїх можливостей та уникати бездіяльності. Попередньо проконсультуйтеся зі своїм фізичним терапевтом, щодо індивідуальної програми.
  • Дорослі повинні обмежувати сидячий спосіб. Замінювати сидячий спосіб відпочинку фізичною активністю низької інтенсивності.

Люди похилого віку ( 65 років і старші)

  • Люди похилого віку повинні виконувати багатокомпонентні вправи, передусім спрямовані на функціональний баланс та силові тренування три або більше раз на тиждень з метою зниження ризику до падінь та травм.
  • Особи повинні обмежувати сидячий спосіб відпочинку і замінювати його фізичною активністю низької інтенсивності.
  • Епізодична рухова активність не менше 10 хв враховується в сумарний тижневий ефект.

Підготували:

Панасевич Т.Б. викладач Українського Католицького Університету, фізичний терапевт

Мельник Ю.А. фізичний терапевт

Використані джерела:

Bull, F. C., Al-Ansari, S. S., Biddle, S., Borodulin, K., Buman, M. P., Cardon, G., Carty, C., Chaput, J.-P., Chastin, S., Chou, R., Dempsey, P. C., DiPietro, L., Ekelund, U., Firth, J., Friedenreich, C. M., Garcia, L., Gichu, M., Jago, R., Katzmarzyk, P. T., … Willumsen, J. F. (2020). World Health Organization 2020 guidelines on physical activity and sedentary behaviour. British Journal of Sports Medicine, 54(24), 1451–1462. https://doi.org/10.1136/bjsports-2020-102955

Вебінар

«Фізична терапія після ушкодження менісків колінного суглобу»
21-22 лютого 2024 року

Детальніше
https://forms.gle/mGGWZ7ZK2gTWez3k8

This will close in 0 seconds

error: