Що таке крепатура?

Крепатура це стан який відомий усім.

Виділяють 2 типи м’язових болей, що з’являються внаслідок тренувальних навантажень:

1. Гострі больові відчуття під час або одразу після навантаження
2. Віддалені м’язові болі

Гострі м’язові болі виникають безпосередньо під час виконання вправи або зразу після їх завершення. Вони виникають внаслідок порушення кровопостачання робочих м’язів, які призводять до накопичення продуктів метаболізму, які активують нервові закінчення і таким чином відчуття болю.

Як тільки кровопостачання  відновлюється відчуття болю зникає.

Віддалені м’язові болі виникають через день чи два після закінчення силового тренування.

В науковій літературі крепатура окреслюється абревіатурою Delayed onset muscle soreness (DOMS).

Віддалений біль у м’язах (DOMS) описується як ультраструктурне ушкодження м’язів. Згідно з «Munich Consensus Statement», DOMS класифікується як м’язовий розлад типу функціонального перенапруження (Mueller-Wohlfahrt et.al.,2013). DOMS збільшується внаслідок ексцентричного типу скорочення м’язів та при виконанні нових вправ.

Хоча DOMS вважається пошкодженням м’язів середнього ступеня, це одна з найчастіших причин скомпрометованого спортивного виконання .

Наукові дані є недостатніми для формування чітких критерій DOMS, та існують розмиті межі між перевантаженням, пошкодженням та травмою м’язу (Mueller-Wohlfahrt et.al.,2013). Це болісне, ниюче, хворобливе відчуття в м’язах  що виникає після незнайомих і незвичних високо інтенсивних фізичних навантажень.

DOMS проявляється у вигляді зниження м’язової сили, появою болю, скутістю і набряком, а також з деякими змінами біомеханіки суміжних суглобів. Клінічні ознаки DOMS є досить варіабельні.

При структурному пошкодженні м’язів симптоми та ознаки переважно появляються в момент травми. В випадку DOMS ранні клінічні маніфестації починаються 6-12 год після вправ, і викликані ультраструктурним пошкодженням (індуковане вправами пошкодження м’язів (exercise induced muscle damage (EIMD)), що прогресує до пікового рівня на 48-72 годині після EIMD).

Далі симптоми зменшуються та зникають орієнтовно на 5-7 день. Однак протягом цього часу діапазон рухів знижується і м’язова функція може порушуватися.

Існують різні гіпотези щодо причин DOMS. Вважається, що основний механізм пов’язаний з механічним пошкодженням скелетних м’язів ексцентричними вправами і/або не знайомою спортивною активністю. І справді в дослідженнях (Peake et.al., 2005, Lewis et.al.,2012) здійснювалася біопсія ексцентрично напруженого м’яза і було доведено втрату інтеграції міофібрил в Z-лінії та розрив саркомерів в міофібрилах (Ulbricht et.al.,2015).

Під час ексцентричної вправи зовнішнє навантаження – за деяких умов – більше, ніж сила, створювана м’язовими волокнами під концентричним скороченням; м’язові волокна активно подовжуються.

І як показує співвідношення сила-швидкість, м’язи виробляють більше сили при тій самій кутовій швидкості ніж під час концентричного типу напруження (Hoppeler et.al.,2016)

Більша м’язова сила викликається за рахунок «активного м’язу» (тобто більше активних поперечних містків) і, зокрема, «пасивно-еластичними» факторами (тітін), що призводять до накопичення та вивільнення пружної енергії.

Порівнюючи різні види скорочення м’язів, скорочення ексцентричного типу призводить до більшого розриву структурних елементів м’язу і сполучної тканини. Саме тому DOMS є більш вираженою під час ексцентричного типу активності ніж концентричного (Basham et. al.,2019).

Ексцентричні скорочення залучають менше рухових одиниць, і, таким чином, створювана сила розподіляється на меншу площу поперечного перерізу м’язів. Ця підвищена напруга на одиницю площі спричиняє більше пошкодження тканин. Проте все ще тривають дослідження для встановлення прямого причинного зв’язку між м’язами, пошкодженням сполучної тканини і розвитком DOMS.

Наявність DOMS зазвичай є позитивним знаком після вправ. Вона вказує на те, що м’яз відновлюється до більш сильного стану, ніж це було до активності, а отже, це означає, що тренування дійсно було ефективним.

Причинами DOMS є:

1. Розвиток набряку.
2. Запальні реакції.
3. Механічні пошкодження м’язових волокон та сполучної тканини.
4.  Порушення цілісності м’язового волокна.
5. Порушення кальцієвого балансу (А. Д. Мінігалін 2015; Brewer 2014; А. В. Самсонова 2011)

Мінімізація м’язових пошкоджень може бути досягнута за рахунок:

1. Проведення якісної розминки та заминки.
2. Зниження ексцентричного компонента навантаження.
3. Виконання знайомих та добре вивчених вправ.
4. Поступовості збільшення навантаження та її адекватності поточному рівню фізичної підготовленості.
5. Використання додаткових засобів та інструментів для прискорення процесів регенерації тканин (відновлення).

Підготував: Тарас Панасевич

Джерела:

1. Basham SA, Waldman HS, Krings BM, Lamberth J, Smith JW, McAllister MJ. Effect of Curcumin Supplementation on Exercise-Induced Oxidative Stress, Inflammation, Muscle Damage, and Muscle Soreness. Journal of dietary supplements. 2019 Apr 26:1-4

2. Mueller-Wohlfahrt HW, Haensel L, Mithoefer K et al. Terminology and classification of muscle injuries in sport: the Munich consensus statement. Br J Sports Med 2013; 47: 342–350

3.Peake J, Nosaka K, Suzuki K. Characterization of inflammatory responses to eccentric exercise in humans. Exerc Immunol Rev 2005; 11: 64–85

4. Lewis PB, Ruby D, Bush-Joseph CA. Muscle soreness and delayed-onset muscle soreness. Clinics in sports medicine 2012; 31: 255–262

5. Ulbricht A, Gehlert S, Leciejewski B et al. Induction and adaptation of chaperone-assisted selective autophagy CASA in response to resistance exercise in human skeletal muscle. Autophagy 2015; 11: 538–546

6.Hoppeler H. Moderate Load Eccentric Exercise; A Distinct Novel Training Modality. Front Physiol 2016; 7: 483

7. https://www.physio-pedia.com/Delayed_onset_muscle_soreness_(DOMS)