• 34% серед дорослого населення повідомили про біль чи проблеми в ділянці коліна протягом останнього року (Selfe et al. 2015).
  • 2/3 пацієнтів (66%) з пателофеморальним синдромом (ПФС), які отримували фізіотерапевтичні процедури –  жінки (Selfe et al. 2016).
  • Відсутній клінічний тест, який достатньо чутливий та специфічний для постановки діагнозу ПФС, проте комбінація тестів може свідчити про даний стан (Haim et al. 2006, Nijs et al. 2006, Cook et al. 2010). (Про специфічність та чутливість тестів можна почитати тут)
  • Пацієнти з  ПФС страждають на біль в передній або ретропателярній ділянці під час тривалого сидіння, піднімаючись/опускаючись по сходах, присідань, бігу, стрибків та стоянні на колінах (Syme et al. 2009, Cook et al. 2010).
  • Факторами ризику розвитку ПФС не являється: вік, маса тіла, зріст,  індекс маси тіла та кут чотириголового м’язу (кут Q)  (Lankhorst, 2012; Pappas, 2012).
  • Зазвичай ПФС діагностується шляхом виключення інших патологій (станів після оперативних втручань, нестабільність суглобу, підвивихи надколінка, хвороба Осгуда-Шлатера, бурсити, тендопатії, розриви м’язів чи зв’язок і тд (Syme et al. 2009).
  • Існує декілька концепцій походження причини болю при ПФС (Domenech, Sanchis-Alfonso, and Espejo 2014), проте найпоширенішою моделлю є теорія про неправильне розташування надколінка (Powers et al. 2012, Wilson 2007).  
  • В положенні незначного згинання коліна зовнішня ротація (15°) великогомілкової кістки збільшує тиск на латеральну фасетку надколінка, а при внутрішній ротації (15°) великогомілкової кістки збільшує тиск на медіальну фасетку надколінка (Lee et al., 2001,Csintalan et al., 2002, Salsich and Perman 2007, Ward, Terk, and Powers 2007, Post, Teitge, and Amis 2002, Hautamaa et al., 1998).
  • Внутрішня ротація стегна 20-30° збільшує тиск на латеральну фасетку надколінка та зовнішня ротація стегна на медіальну фасетку надколінка (Powers et al., 2002, Reischl et al., 1999).
  • Мультимодальний підхід являється найбільш широко застосованим способом лікування людей з  ПФС (Barton et al. 2015), роль фізичного терапевта полягає в підборі та застосуванні комбінації втручань (Collins et al. 2012, van der Heijden et al. 2015).
  • Використання  амортизаційних устілок під час бігу значно зменшує стискаючі сили на контактні поверхні пателофеомарльного суглобу (Sinclair, Isherwood, and Taylor 2014).
  • Оцінка сили м’язів при ПФС зосереджена на розгиначах коліна, відвідних та зовнішніх ротаторах стегна (Ireland et al. 2003, Boling et al. 2009, Selfe et al. 2016). Результати досліджень вказують на значне зниження сили відвідних та зовнішніх ротаторів  стегна та розгиначів коліна при ПФС (Boling et al. 2009, Ireland et al. 2003).
  • Призначені фізичні вправи не повинні викликати  біль у пацієнтів з ПФС (McConnell 1986, Dye et al. 1999).
  • Використання тейпу передусім повинно зменшити біль (Callaghan and Selfe 2012), зменшити реактивні сили на пателофеморальний суглоб (Mostamand, Bader, and Hudson 2010) та покращити пропріорецепцію (Callaghan et al. 2002, Callaghanet al. 2008). Якщо тейпування не зменшує симптоми щонайменше на 50%, це марна трата часу, зусиль та грошей (McConnel, 2017).
  • Osteras et al. 2013, Osteras, Osteras, and Torsensen 2013 виявили, що виконання фізичних вправ з великим навантаженням на межі толерантного болю дали кращі функціональні зміни ніж виконання вправ без болю,  проте це питання потребує подальших досліджень (van der Heijden et al. 2015).
  • Ультразвукова терапія (Lake, 2011), кріотерапія, фоноферез, іоноферез (Crossley, 2016), електростимуляція (Bily, 2008), акупунтура (Collins , 2012; Crossley, 2016; Sutlive, 2004) та терапевтичний лазер (Bily, 2008) не рекомендується застосовувати при лікуванні ПФС.

Підготував: Тарас Панасевич

Використанні джерела:

1.Patellofemoral Pain: An Evidence-Based Clinical Guide. (б. д.). 174.

2.Willy, R. W., Hoglund, L. T., Barton, C. J., Bolgla, L. A., Scalzitti, D. A., Logerstedt, D. S., Lynch, A. D., Snyder-Mackler, L., & McDonough, C. M. (2019). Patellofemoral Pain: Clinical Practice Guidelines Linked to the International Classification of Functioning, Disability and Health From the Academy of Orthopaedic Physical Therapy of the American Physical Therapy Association. Journal of Orthopaedic & Sports Physical Therapy, 49(9), CPG1–CPG95. https://doi.org/10.2519/jospt.2019.0302

error: