- Надп’ятково-гомілковий суглоб – формує дистальна частина великогомілкової та малогомілкової кістки та надп’яткова кістка (Castro, 2002);
- Нормальна амплітуда руху може варіюватись: дорсальне згинання стопи, 13 – 33* градуси, а плантарне згинання стопи 23-56* градусів (Castro, 2002);
- Кістки з’єднані волокнистою капсулою, яка схожа на капсулу будь-якого іншого суглоба, за винятком однієї особливості: передня капсульна вставка в гомілку і надп’яткову кістки на відстані від хрящового шару. За даними Testut та Latarjet , 1985, відстань становить приблизно 6–8 мм в ділянці великогомілкової кістки та 8–10 мм в надп’яткової. У недавньому дослідженні відстань була виявлено 4,3 мм (0,5–9,0 мм) і 2,4 мм (1,8–3,3 мм) у великогомілковій кістці та надп’яткової відповідно. Ця анатомічна деталь підлягає гіпотезі утворення надп’ятково-великогомілкової шпори, яка часто зустрічається у спортсменів, через повторювальні рухи, які спричиняють тягу суглобової капсули. Повторна пряма (мікро) травма хрящової тканини суглобу шляхом повторних ударів по м’ячу у футболі спричиняє запалення, розвиток рубцевої тканини, кальцифікацію, а згодом і реактивне утворення шпори. Біль, ймовірно, викликана попаданням синовіальної або посттравматичної рубцевої тканини між кістковою поверхнею дистальної частини великогомілкової кістки та кістковими контурами надп’яткової (Testut, Latarjet , 1985; Tol, van Dijk, 2004; van Dijk, Tol, Verheyen , 1997).
- Надп’ятково-гомілковий разом з ліктьовим суглобом – одні із найбільш конгурентних суглобів в тілі люди (d’Hooghe, Pieter, Kerkhoffs, Gino, 2014);
- Відсоток травм надп’ятково-гомілкового суглобу: баскетбол (45%), футбол (31%), гандбол (25%) (Ferkel, 1996);
- Найчастіша травма надп’ятково-гомілкового суглобу – це розтяг (85 %) від травм (Garrick, 1997; Ferran, 2009);
- Найчастіший механізм травми надп’ятково-гомілкового суглобу – це інверсія стопи, яка складає від 75-90% травм латерально колатеральної зв’язки (Renström, Lynch 1999; Balduini, Tetzlaff, 1982);
- Найчастішою причиною хронічного болю після розтягу (вивих, підвивих) це м’ягкі тканини – імпінджмент синдром (Ferkel, 1996);
- Передня малогомілкова зв’язка є найслабшою із усіх синдесмотичних зв’язок, і перша, яка починає розтягуватись, коли малогомілкова кістка повертається назовні над її повздовжньою віссю (Kelikian , Rinella , 1999).
- У надп’ятково-гомілковому суглобі найчастіше травмується передня надп’ятково-малогомілкова зв’язка, вона стабілізує бічну частину суглобу (Broström, 1966).
Підготував: Юра Мельник
Джерела
- Balduini FC, Tetzlaff J (1982) Historical perspectives on injuries of the ligaments of the ankle. Clin Sports Med 1(1):3–12
- Broström L (1966) Sprained ankles. V. Treatment and prognosis in recent ligament ruptures. Acta Chir Scand 132(5):537–550
- Castro MD (2002) Ankle biomechanics. Foot Ankle Clin 7(2):679–693
- Ferkel RD (1996) Soft–tissue lesions of the ankle. In: Whipple TL (ed) Arthroscopic surgery: the foot and ankle. Lippincott–Raven, Philadelphia, pp 121–143
- Ferran NA, Oliva F, Maffulli N (2009) Ankle instability. Sports Med Arthrosc 17(2): anatomical study. Foot Ankle Int 25(6):382–386
- Garrick JG (1977) The frequency of injury, mechanism of injury, and epidemiology of ankle sprains. Am J Sports Med 5(6):241–242
- Kelikian AS, Rinella AS (1999) Ankle fractures. In: Kelikian AS (ed) Operative treatment of the foot and ankle. Appleton & Lange, Stamford, pp 255–283
- Renström AFH, Lynch SA (1999) Acute injuries of the ankle. Foot Ankle Clin 4:697–711
- Testut L, Latarjet A (1985) Tratado de anatomía humana. Salvat Editores, S.A., Barcelona, pp 704–719 [in Spanish]
- The Ankle in Football (Sports and Traumatology) by Pieter P.R.N. D’Hooghe (Editor), Gino M.M.J. Kerkhoffs (Editor) Published April 2nd 2014 by Springer, 339 pages.
- Tol JL, van Dijk CN (2004) Etiology of the anterior ankle impingement syndrome: A descriptive
- van Dijk CN, Tol JL, Verheyen CC (1997) A prospective study of prognostic factors concerning the outcome of arthroscopic surgery for anterior ankle impingement. Am J Sports Med 25(6):737–745
