9 фактів про тендинопатії від Dr. Peter Malliaras
1) Цілісність сухожилля при тендопатії не покращується після відпочинку – біль може вщухнути, але повернення до активності часто стає болісним, оскільки відпочинок не сприяє підвищенню толерантності сухожилля до навантаження.
2) Хоча є деякі запальні біохімічні речовини та клітини, залучені до тендинопатії, цей стан не вважається класичною запальною реакцією.Протизапальні засоби можуть допомогти, якщо у вас сильний біль, але незрозуміло, який вплив вони справляють на клітини та патологію.
3) Тендинопатія може бути спричинена багатьма різними факторами ризику.Основним фактором є раптова зміна певних видів діяльності – ці види діяльності включають 1) дії, які вимагають від сухожилля накопичувати енергію (тобто ходьба, біг, стрибки), і 2) навантаження, які стискають сухожилля. Деякі люди схильні до розвитку тендинопатії через біомеханіку (наприклад, низьку м’язову потужність або витривалість) або системні фактори (наприклад, вік, менопауза, підвищений рівень холестерину, підвищена сприйнятливість до болю тощо). При наявності схильності у людей може розвиватися біль у сухожиллях навіть при незначних змінах у їхній активності.
4) Фізичні вправи є найбільш доказовим методом лікування тендинопатії – сухожилля потрібно навантажувати поступово, щоб вони могли розвинути більшу толерантність до навантажень, які людина має витримувати у своєму повсякденному житті. У переважній більшості випадків (але не у всіх) тендинопатія не покращиться без дозованого фізичного навантаження.
5) Модифікація навантаження важлива для усунення болю в сухожиллях. Це часто передбачає зменшення (принаймні в короткостроковій перспективі) надмірного навантаження на сухожилля, яке передбачає накопичення енергії та стиснення.
6) Патологія на візуалізації НЕ дорівнює болю – патологія часто зустрічається у людей без болю. Крім того, якщо вам сказали, що у вас «серйозна патологія» або навіть «розриви», це НЕ ОБОВ’ЯЗКОВО означає, що ви не одужаєте або матимете гірший результат. Таким чином, більшість методів лікування спрямовані на полегшення болю та функції, а не на загоєння тканин, хоча це питання все ще дискусійне.
7) Тендинопатія рідко покращується в довгостроковій перспективі лише за допомогою пасивних методів лікування, таких як масаж, терапевтичний ультразвук, ін’єкції, ударно-хвильова терапія тощо. Вправи часто є життєво важливим компонентом, а пасивне лікування є допоміжним. Особливо слід уникати багаторазових ін’єкцій, оскільки це часто пов’язано з гіршим результатом.
8) Вправи повинні бути індивідуальними. Це залежить від болю і функціональних можливостей людини. Має бути поступове збільшення навантаження, щоб забезпечити відновлення функції, враховуючи інтенсивність болю.
9) Тендинопатія дуже повільно реагує на фізичне навантаження. Вам потрібно набратися терпіння, переконатися, що вправи є правильними та прогресують належним чином, і спробувати протистояти поширеній спокусі прийняти «короткі шляхи», такі як ін’єкції та хірургія. Часто немає коротких шляхів.
Підготував: Тарас Панасевич
1. Abate M, Gravare-Silbernagel K, Siljeholm C, et al.: Pathogenesis of tendinopathies: inflammation or degeneration? Arthritis Research and Therapy. 2009, 11:235.
2. Cook J, Purdam C: Is compressive load a factor in the development of tendinopathy? British Journal of Sports Medicine. 2012, 46:163-168.
3. Littlewood C, Malliaras P, Bateman M, et al.: The central nervous system–Anadditional consideration in ‘rotator cuff tendinopathy’and a potential basis forunderstanding response to loaded therapeutic exercise. Manual therapy. 2013.
4. Malliaras P, Barton CJ, Reeves ND, Langberg H: Achilles and Patellar TendinopathyLoading Programmes. Sports Medicine. 2013:1-20.
