Активна та пасивна амплітуда руху

Пасивна амплітуда руху – рух в суглобі здійснюється і контролюється виключно зусиллями зовнішньої сили без використання людиною вольового м’язового скорочення (Hall, 2005, Worrell, 1994, Brody, 2018, Kisner, 2007, Bandy, 2008).

• Покази

1. Наявність плегії;
2. Перебування пацієнта в комі;
3. Больові відчуття при активній вправі, але відсутність при пасивній вправі;
4. Після хірургічних втручань, коли заборонені активні вправи;
5. При незрощеному переломі.
6. Пацієнти фізично чи когнітивно не здатні виконувати активні рухи;
7. Навчання активних вправ чи з обтяженням;

• Цілі

1. Підтримка рухливості суглобів та сполучної тканини;

2. Зниження ефекту формування контрактур;

3. Підтримка механічної еластичності м’язів:

4. Допомага судинній циркуляції;

5. Підвищення синовіального руху для харчування хрящів та навколосуглобових  тканин:

6. Зменшення болю;

7. Допомога в процесі загоєння;

8. Покращення пропріорецепції, кінестетичних відчуттів;

    9. Підтримувати усвідомлення пацієнта про рух:

    10. Релаксація.

• Протипокази

1. Їх виконання погіршує стан пацієнта;
2. Коли можна виконувати активні вправи.

Пасивні рухи НЕ ЗДАТНІ:

• Запобігти атрофії;
• Збільшити силу та витривалость;
• Сприяти циркуляції в такій мірі як активні рухи.

Активна амплітуда руху з допомогою – рух в суглобі виконується і контролюється, вольовими м’язовими зусиллями людини в поєднанні зі залученням зовнішньої сили (наприклад, допомогою іншої частини тіла, іншої людини чи механічного пристрою) (Hall, 2005, Worrell, 1994, Brody, 2018, Kisner, 2007, Bandy, 2008).

• Цілі

• Підтримати рухливість суглобів та сполучної тканини;
• Мінімізувати наслідки утворення контрактур;
• Підтримати механічну еластичність м’язів;
• Покращити кровообіг та судинну динаміку;
• Посилити рух синовії для харчування хряща та дифузію речовин у суглобі;
• Зменшити біль;
• Покращувати  пропріорецептивні та кінестетичні відчуття;
• Активізація м’язів;
• Активність кістки  в місці кріплення м’язу.

Активна амплітуда руху –  рух в суглобі здійснюється і контролюється виключно вольовими м’язовими зусиллями людини без допомоги чи опору зовнішньої сили; індивід є незалежним у цій діяльності (Hall, 2005, Worrell, 1994, Brody, 2018, Kisner, 2007, Bandy, 2008).

• Покази

1. Коли пацієнт може здійснювати м’язове скорочення;
2. Коли немає протипоказів;
3. Коли можлива користь від них сприятиме досягненню цілей (сила, витривалість).

• Цілі

– Підтримка фізіологічної еластичністі та скоротливості м’язів;

– Надати сенсорний зворотний зв’язок від рецепторів м’язів;

– Підвищення кровообігу та запобігання утворенню тромбу;

– Покращення роботи ССС та ДС;

– Розвиток координаційних та рухових навичок для функціональної діяльності.

• Протипокази

1. При дисфункції серцево-судинної та дихальної систем;
2. При незрощеному переломі;
3. Не загоєна рана після хірургічного втручання;
4. Якщо активна вправа погіршує стан пацієнта.

Використані джерела:

1. Hurtig DE, Henderson JM. Increasing hamstring flexibility
   decreases lower extremity overuse injuries in military basic
   trainees. Am J Sports Med. 1999;27:173–176.
2.  Henricson AS, Fredriksson K, Persson I, et al. The effect of
   heat and stretching on the range of hip motion. J Orthop Sports
   Phys Ther. 1984;6:110–115.
3.  Worrell TW, Smith TL, Winegardner J. Effect of hamstring
   stretching on hamstring muscle performance. J Orthop Sports
   Phys Ther. 1994;20:154–159.
4.  Hall CM, Brody LT. Therapeutic exercise: moving toward function.
   2nd ed. Philadelphia: Lippincott Williams & Wilkins; 2005:
   125–129.
5. Brody L. Hall C. Therapeutic Exercise: Moving Toward Function. Vol 3. Wolters Kluwer/Lippincott Williams & Wilkins, Philadelphia, PA2011: 2018.- 926 p.
6. Bandy, William D and Barbara. Sanders, Therapeutic Exercise for Physical Therapist Assistants. Philadelphia: Lippincott, Williams & Wilkins, 2008.-476 p.
7. Kisner, Carolyn.Therapeutic exercise : foundations and techniques / Carolyn Kisner, Lynn Allen Colby. — 6th ed. 2007. -1057 p. ;

Підготував: Тарас Панасевич