Дані вказують на те, що особи, які мають обмежений фізичний стан до тотального ендопротезування колінного суглоба, мають вищі показники захворюваності та смертності під час перебування в лікарні (Jack et al, 2011). І навпаки, особи, які мають кращий фізичний стан до операції, відчувають менший біль та мають кращий фізичний стан після операції (Fortin et al, 1999).
Підвищення фізичної активності є найбільш ефективним засобом протидії зниженню фізичного стану після операції. Терапевтичні вправи є формою фізичної активності, яка, як відомо, покращує фізичний стан (Wittink et al, 2011). Сучасні дані підтверджують, те що фізична терапія є корисною та ефективним втручанням для відновлення фізичного стану та незалежності індивіда після операції (Block et al, 2003,Wittink et al, 2011, Fortin et al, 1999, Kortebein et al, 2009)
Терапевтичні вправи низької інтенсивності зміцнюють м’язи лише на 6% на тиждень, тоді як іммобілізація викликає втрату м’язової сили на 10%-15% на тиждень (Dittmer et al, 1993). Отже, відновлення сили м’язів можливе лише за умови тривалої реабілітації інтенсивними вправами (Block et al, 2003).
Тому раціонально оптимізувати функціональний стан шляхом попередньої реабілітації (prehab) перед операцією. Prehab визначається як «процес підвищення функціональних можливостей індивіда, щоб дати йому чи їй можливість протистояти стресовому фактору бездіяльності» (Topp et al, 2002). Prehab спрямований на підтримання нормального рівня функціональності та досягнення більш швидкого відновлення функціонального стану в післяопераційному періоді (Ditmyer et al, 2002, Topp et al, 2002, Carli et al, 2005).
Остеоартрит і ревматоїдний артрит є найпоширенішими захворюваннями, що призводять до захворювання колінного суглоба, яке може спричинити біль у м’язах та втрату рухливості, заважаючи пацієнтам у повсякденному житті (Gränicher et al, 2020).
Тотальне ендопротезування колінного суглоба (ТКА) є ефективним методом лікування важкого остеоартриту колінного суглоба, який може ефективно виправити деформацію суглоба, зменшити біль, покращити функцію колінного суглоба та якість життя пацієнтів (Wirries et al, 2020).
Післяопераційні терапевтичні вправи можуть сприяти розтягу та зміцненню м’язів, покращувати місцевий кровообіг, запобігати таким ускладненням, як, ригідності коліна та тромбозу, а також сприяти загоєнню колінного суглоба (Franz et al, 2018). Однак останні дослідження в цій галузі були зосереджені на післяопераційних функціональних вправах, менше уваги приділялося передопераційній реабілітації. Насправді, терапевтичні вправи для кінцівок до ТКА (передопераційні вправи) настільки ж важливі, як і після ТКА.
Починаючи з 21 століття, поступово збільшується кількість досліджень щодо передопераційних терапевтичних вправ для покращення прогресу післяопераційної реабілітації, але методи втручання різноманітні, показники даних неоднакові, а якість літератури різна. Дослідження, проведене Chen et al, 2018 виявили, що терапевтичні вправи перед операцією були ефективними, але якість доказів була низькою.
Передопераційні терапевтичні вправи можуть не тільки збільшити силу м’язів навколо хворих суглобів, але й полегшити адаптацію пацієнта до післяопераційних терапевтичних вправ та сприяти ранньому відновленню функції ходьби (Liao et al, 2019).
У дослідженні Swank et al, 2011 говорять про те, що терапевтичні вправи перед TKA збільшують силу м’язів нижніх кінцівок і здатність до виконання функціональних завдань для літніх людей із тяжким ОА та болем, які важко піддаються лікуванню. Збільшення сили нижніх кінцівок і виконання функціональних завдань перед операцією ТКА призводять до покращення післяопераційного відновлення.
Результати поточного дослідження з використанням терапевтичних вправ для сили м’язів нижньої кінцівки і виконання функціональних завдань свідчить про те, що виконання програми може збільшити силу ураженої кінцівки, зменшити асиметрію кінцівок та підвищити здатність до виконання функціонального завдання для осіб з тяжким ОА перед ТКА, що має потенціал для прискорення реабілітаційного процесу після ТКА.
У дослідженні Cavill et al, 2016 дійшли висновку, що передопераційна реабілітація впливає на збільшення амплітуди руху згинання коліна у відновленні після операції, однак, це не дало результату у покращенні функції або якості життя. Для підтвердження цих результатів необхідні рандомізовані контрольовані дослідження.
У мета-аналіз Chen et al, 2017, виявлено що терапевтичні вправи з передопераційної реабілітації були ефективними для зменшення тривалості перебування пацієнта в лікарні. Важливо, що також було ефективним у збільшенні амплітуди руху коліна та тесту сидячи-стоячи (sit-to-stand test). Однак це втручання не змінило силу квадрицепса, 6-ти хвилинного тесту ходьби, біль WOMAC, функція WOMAC, скутість WOMAC, розгинання і згинання коліна після TKA. Необхідні подальші високоякісні дослідження для підтвердження ефективності програми передопераційних реабілітаційних вправ для пацієнтів, які готуються до ТКА.
У мета-аналізі Wang et al, 2021, який включав 10 статей із загалом 610 пацієнтів. Результати показали, що передопераційні вправи перед ТКА можуть покращити згинання коліна, зменшити біль і скутість, а також покращити силу м’язів і функцію суглобів, тим самим покращуючи якість життя пацієнтів.
Таким чином, проаналізувавши опубліковані дослідження 1999—2021 рр. щодо ролі передопераційної фізичної терапії на прикладі тотального ендопротезування колінного суглоба, ми можемо зробити наступні висновки:
- потребується подальші високоякісні наукові дослідження щодо даного питання;
- фізична терапія є ефективним втручанням для відновлення фізичного стану та незалежності індивіда після операції;
- передопераційна фізична терапія впливає на збільшення амплітуди руху згинання коліна у відновленні після операції, однак, це не дало результату у збільшенні функції або якості життя;
- терапевтичні вправи з передопераційної фізичної терапії були ефективними для зменшення тривалості перебування пацієнта в лікарні.
- передопераційні вправи перед ТКА можуть зменшити біль і скутість, а також покращити силу м’язів і функцію суглобів, тим самим покращуючи якість життя пацієнтів.
Підготував: Юра Мельник
Використані джерела:
1. Gränicher P, Stöggl T, Fucentese SF, et al. Preoperative exercise in patients undergoing total knee arthroplasty: a pilot randomized controlled trial. Arch Physiother 2020;10:13.
2. Wirries N, Ezechieli M, Stimpel K, et al. Impact of continuous passive motion on rehabilitation following total knee arthroplasty. Physiother Res Int 2020;25:e1869.
3. Franz A, Queitsch FP, Behringer M, et al. Blood flow restriction training as a prehabilitation concept in total knee arthroplasty: A narrative review about current preoperative interventions and the potential impact of BFR. Med Hypotheses 2018;110:53-9.
4. Liao CD, Tsauo JY, Huang SW, et al. Preoperative range of motion and applications of continuous passive motion predict outcomes after knee arthroplasty in patients with arthritis. Knee Surg Sports Traumatol Arthrosc 2019;27:1259-69.
5. Chen H, Li S, Ruan T, et al. Is it necessary to perform prehabilitation exercise for patients undergoing total knee arthroplasty: meta-analysis of randomized controlled trials. Phys Sportsmed 2018;46:36-43. Erratum in: Phys Sportsmed 2018;46:399-403. .
6. Wang D, Wu T, Li Y, Jia L, Ren J, Yang L. A systematic review and meta-analysis of the effect of preoperative exercise intervention on rehabilitation after total knee arthroplasty. Ann Palliat Med 2021;10(10):10986-10996. doi: 10.21037/apm-21-2670
7. Jack S, West M, Grocott M. Perioperative exercise training in elderly subjects. Best Practice & Research Clinical Anaesthesiology. 2011;25(3):461-72.
8. Fortin PR, Clarke AE, Joseph L, Liang MH, Tanzer M, Ferland D, et al. Outcomes of total hip and knee replacement: preoperative functional status predicts outcomes at six months after surgery. Arthritis Rheum. 1999;42(8):1722-8.
9. Wittink H, Engelbert R, Takken T. The dangers of inactivity; exercise and inactivity physiology for the manual therapist. Manual Therapy. 2011;16(3):209-16.
10. Block AR, Gatchel RJ, Deardorff WW, Guyer RD. The psychology of spine surgery: American Psychological Association; 2003.
11. Dittmer D, Teasell R. Complications of immobilization and bed rest. Part 1: Musculoskeletal and cardiovascular complications. Can Fam Physician. 1993;39:1428.
12. Kortebein P. Rehabilitation for hospital-associated deconditioning. Am J Phys Med Rehabil. 2009 Jan;88(1):66-77.
13. Ditmyer MM, Topp R, Pifer M. Prehabilitation in preparation for orthopaedic surgery. Orthopaedic Nursing. 2002;21(5):43-54.
14. Topp R, Ditmyer M, King K, Doherty K, Hornyak III J. The effect of bed rest and potential of prehabilitation on patients in the intensive care unit. AACN Advanced Critical Care. 2002;13(2):263-76.
15. Carli F, Zavorsky GS. Optimizing functional exercise capacity in the elderly surgical population. Current Opinion in Clinical Nutrition & Metabolic Care. 2005;8(1):23-32.
16. Huifen Chen, Suyun Li, Tingyu Ruan, Li Liu & Li Fang (2017): Is it necessary to perform prehabilitation exercise for patients undergoing total knee arthroplasty: meta-analysis of randomized controlled trials, The Physician and Sportsmedicine, DOI: 10.1080/00913847.2018.1403274
17. Cavill S, McKenzie K, Munro A, McKeever J, Whelan L, Biggs L, Skinner EH, Haines TP. The effect of prehabilitation on the range of motion and functional outcomes in patients following the total knee or hip arthroplasty: A pilot randomized trial. Physiother Theory Pract. 2016 May;32(4):262-70. doi: 10.3109/09593985.2016.1138174. Epub 2016 Apr 6. PMID: 27050325.
18. Swank AM, Kachelman JB, Bibeau W, Quesada PM, Nyland J, Malkani A, Topp RV. Prehabilitation before total knee arthroplasty increases strength and function in older adults with severe osteoarthritis. J Strength Cond Res. 2011 Feb;25(2):318-25. doi: 10.1519/JSC.0b013e318202e431. PMID: 21217530.
