Дельтоподібна зв’язка ушкоджується до 15% частіше усіх зв’язок гомілковостопногосуглоба. (1)
• Більшість травм дельтоподібної зв’язки виникають у зв’язку з переломами латеральної кісточки, травмами синдесмозу, пошкодженням комплексу бічної зв’язки та/або пошкодженням суглобових хрящових поверхонь великогомілково-надп’яткового суглоба. (2)
• В чоловіків спостерігався втричі більший ризик розтягнення зв’язок з медіальноїсторони, ніж у жінок. (3)
• Контакт з гравцем був найпоширенішим механізмом отримання травми ГСС, зустрічається майже у 50% спортсменів. (4)
• Hintermann et al. при артроскопічній оцінці виявили, що принаймні у 40% з 288 переломів гомілковостопного суглоба було пошкоджено дельтовидну зв’язку. (5)
• Hintermann та ін. артроскопували 148 ГСС з хронічною нестабільністю і виявили 40% випадків уражень дельтовидної зв’язки Усі вони були пов’язані з пошкодженням латерального комплексу. (6)
• Майже 100% пацієнтів з ушкодженнями дельтоподібної зв’язки мали ознаки пошкодження хряща на відміну від 66% пацієнтів лише з пошкодженням бічної зв’язки. У них зазвичай спостерігається підвищений вальгус п’яти при обстеженні під час навантаження. Їх здатність активно виправлення вальгусного стану п’яти шляхом скорочення заднього великогомілкового м’яза є ознакою пошкодження дельтоподібної зв’язки(7)
• У професійних спортсменів, найчастішим механізмом ушкоджень є зовнішнє обертання корпусу і ноги над стопою, що фіксується на поверхні. Різний ступінь тильного згинання стопи та навантаження є сприяючими факторами. (8)
Підготував: Тарас Панасевич
Джерела
1. Fallat L, Grimm DJ, Saracco JA. Sprained ankle syndrome: prevalence and analysis of 639 acute injuries. J Foot Ankle Surg 1998;37(4):280–285.)
Petersen W, Rembitzki IV, Koppenburg AG, et al. Treatment of acute ankle ligament injuries: a systematic review. Arch Orthop Trauma Surg. 2013;133(8):1129–1141.Waterman BR, Belmont Jr PJ, Cameron KL, Svoboda SJ, Alitz CJ, Owens BD. Risk factors for syndesmotic and medial ankle sprain: role of sex, sport, and level of competition. Am J Sports Med. 2011;39(5):992–998.)
2. Savage-Elliott I, Murawski CD, Smyth NA, Golano P, Kennedy JG. The deltoid ligament: an in-depth review of anatomy, function, and treatment strategies. Knee Surg Sports TraumatolArthrosc. 2013;21(6):1316–1327.)
3. Waterman BR, Belmont Jr PJ, Cameron KL, Svoboda SJ, Alitz CJ, Owens BD. Risk factors for syndesmotic and medial ankle
sprain: role of sex, sport, and level of competition. Am J Sports Med. 2011;39(5):992–998.
4. Kopec TJ, Hibberd EE, Roos KG, Djoko A, Dompier TP, Kerr ZY. The epidemiology of deltoid ligament sprains in 25 National Collegiate Athletic Association Sports, 2009-2010 through 2014- 2015 academic years. J Athl Train. 2017;52(4):350–359. https://doi.org/10.4085/1062.6050-52.2.01.
5. (Hintermann B, Regazzoni P, Lampert C, Stutz G, Gachter A. Arthroscopic findings in acute fractures of the ankle. J Bone Joint Surg Br. 2000;32(1):183–190.)
6. (Jackson R, Wills RE, Jackson R. Rupture of the deltoid ligament without involvement of the lateral ligament. Am J Sports Med. 1988;16:541–543)
7. Hintermann B, Valderrabano V, Boss AP, et al. Medial ankle instability: an exploratory, prospective study of fifty-two cases. Am J Sports Med. 2004;32:183–190.)
8. Hopkinson WJ, St Pierre P, Ryan JB, Wheeler JH. Syndesmosis sprains of the ankle. Foot Ankle. 1990;10(6):325–330. PMID: 2113510. Rasmussen O. Stability of the ankle joint. Analysis of the function and traumatology of the ankle ligaments. Acta Orthop Scand Suppl. 1985;211:1–75. PMID: 3856377. Fritschy D. An unusual ankle injury in top skiers. Am J Sports
Med. 1989;17(2):282–285; discussion 285–286. PMID: 2502928.)
