Науково-доказові факти про фізичну терапію при тотальному ендопротезуванні кульшового суглобу

Тотальне ендопротезування кульшового суглоба (заміна) – це складна процедура, яка передбачає видалення та заміну головки стегнової кістки та вертлюжної западини (SouthShoreHealth 2019).

Післяопераційні порушення, такі як зменшення діапазону рухів, сили м’язів нижньої кінцівки та біль вважаються факторами ризику, які можуть перешкодити пацієнтам досягти оптимального результату (Sharma et al, 2009).

Після тотального ендопротезування кульшового суглоба немає необхідності в іммобілізації. Навпаки, післяопераційна фізична терапія підкреслює необхідність у ранній мобілізації пацієнта та рекомендується регулярно займатися фізичною активністю у дозволеній амплітуді із урахуванням застережень (Kisner et al, 2018).

Післяопераційна фізична терапія зазвичай розпочинається в перші 24 години після операції (Pratt et al, 2007, Juliano et al, 2011). Протягом першої доби пацієнти можуть виконувати терапевтичні вправи на збільшення сили та розтягу м’язів нижніх кінцівок із дотриманням всіх післяопераційних застережень (Brueilly et al, 2013).

Існують індивідуальні програми терапевтичних вправ, які є ефективними у вирішенні таких порушень, як м’язова слабкість та обмеження амплітуди рухів на ранніх, так і на пізніх стадіях загоєння, а також фізичних функцій таких, як сидіння, вставання та переміщення після операції.

Науково-доказові факти про передопераційну фізичну терапію:

Roder et al, 2007 ,Brander et al, 2006, Sharma et al, 2009, Wang et al, 2002, Gilbey et al, 2003 та інші підтверджують, що передопераційна фізична терапія покращує мобільність та збільшення сили м’язів, та може сприяти у покращені функцій пацієнта таких, як переміщення у ліжку, ходьба та інших.

Передопераційна освіта пацієнтів особисто або по телефону, може сприяти зменшеннютривалості перебування у стаціонарі, зниженню вартості та тривожності після операції (Snow et al, 2014, Crowe et al, 2003, Yoon et al, 2010).

Науково-доказові факти про терапевтичні вправи на збільшення сили:

Фізична терапія може збільшити силу м’язів та швидкість ходьби після тотального ендопротезування кульшового суглобу та запобігти таким ускладненням, як підвивих, вивих та тромбоемболічну хворобу (Coulter et al, 2013).

Терапевтичні вправи з опором, спрямовані на збільшення м’язової сили нижніх кінцівок, мають значення для відновленню фізичних функцій після операції (Di Monaco et al, 2009).

Корисно розпочати прогресивну програму навчання терапевтичних вправ з опором якнайшвидше після операції, оскільки дослідники припустили, що сила м’язів зменшується майже 4% на день протягом першого тижня іммобілізації (Appell, 1990).

Науково-доказові факти про терапевтичні вправи на збільшення амплітуди руху:

Докази щодо переваг терапевтичних вправ на збільшення амплітуди у даний час відсутні після заміни суглобів; однак теоретичні підстави дійсно існують для їх включення до програми фізичної терапії (Brueilly et al, 2013).

В якості загальних запобіжних заходів пацієнтам, які мали задній та бічний підхід при ендопротезуванні слід уникати розтягу, які передбачають комбіноване згинання, приведення, та внутрішню ротацію, оскільки ці вправи можуть призвести до вивиху суглобу та потенційно стресового загоєння тканини, якщо цей рух виконувати передчасно.

Крім того, пацієнти, які мали прямий передній або передньо-боковий підхід може бути рекомендовано обмежити комбіноване розгинання стегна із зовнішню ротацією стегна, щоб забезпечити достатній час для загоєння м’яких тканин у місці розрізу. Приведення стегна за середню лінію, цей рух потрібно для  розтягування м’язу натягувача широкої фасції,  його слід уникати на ранніх стадіях загоєння слідом за задньо-латеральним, передньо-боковим, прямим бічним і транстрохантерним підходом, щоб забезпечити достатній час для загоєння м’яких тканин (Husby et al, 2009).

Науково-доказові факти про терапевтичні вправи на збільшення витривалості

Дані свідчать про те, що аеробні тренування та терапевтичні вправи з опором сприяють адаптації людей у повсякденне життя після операції (Di Monaco et al, 2009).

Науково-доказові факти про біль:

Фізична терапія забезпечує зменшення болю, також забезпечує кращу якість життя шляхом реінтеграції пацієнта у повсякденне та  суспільне життя (Umpierres et al, 2014).

Науково-доказові факти про осьове навантаження:

Раннє осьове навантаження та фізична активність позитивно впливають на кісткову тканину, оскільки покращують фіксацію протеза. Кількість активності залежить від пацієнта, і клінічні міркування слід використовувати для адаптації там, де це необхідно.

Загальні науково-доказові факти про фізичну терапію:

Деякі специфічні рухи пов’язані із спортивною чи професійною діяльністю мають більший ризик травмування для осіб після тотального ендопротезуванням кульшового суглобу, і їх слід включити на пізніх стадіях у процес фізичної терапії під наглядом фізичного терапевта (Mahendra et al, 2009).

Фізична терапія максимізує функції пацієнта, що пов’язано з більшою ймовірністю ранньої виписки з стаціонару, що у свою чергу, пов’язано з меншою загальною вартістю лікування (Freburger 2000).

Терапевтичні вправи у ліжку після тотального ендопротезування кульшового суглоба не впливають на якість життя, але важливі для зменшення болю та набряку, покращують серцеву функцію ССс та збільшують амплітуду рухів та силу м’язів (Perhonen et al, 2001, Smith et al, 2008).

Ожиріння і депресія пов’язані з більш високим рівнем болю на 2 і 5 рік після операції. Вік і стать не пов’язані з більш високим рівнем післяопераційного болю.

Жіноча стать, ожиріння та депресія – є пов’язані із збільшенням вживання ліків від болю (Singh et al, 2010).

Багато пацієнтів, яким проводиться ендопротезування кульшового суглоба, є працездатного віку і  вони можуть повернутися до роботи від 3 до 7 тижнів і після цього можуть поступово повернутися до спортивної діяльності приблизно від 3 до 6 місяців, якщо дотримуватися всіх рекомендацій після операції (Healy et al, 2001, Jacobs et al, 2009, Klein et al, 2007, Kuijer et al, 2009, Tanavalee et al, 2006).

Підготував: Юра Мельник

Джерела:

1. Crowe J, Henderson J. Pre-arthroplasty rehabilitation is effective in reducing hospital stay. Can J Occup Ther. 2003;70:88–96.
2. Jacobs CA, Christensen CP, Berend ME. Sport activity after total hip arthroplasty: changes in surgical technique, implant design, and rehabilitation. J Sport Rehabil. 2009;18:47–59.
3. Pratt E, Gray PA. Total hip arthroplasty. Maxey L, Magnusson J.Rehabilitation for the Postsurgical Orthopedic Patient. 2nd ed. Mosby:
4. Yoon R, Nellans K, Geller J, et al. Patient education before hip or knee arthroplasty lowers length of stay. J Arthroplasty. 2010;25:547–551.
5. Appell HJ. Muscular atrophy following immobilization: a review. Sports Med. 1990;10:42–58.
6. Brander V, Stulberg S. Rehabilitation after hip- and knee-joint replacement: an experience- and evidence-based approach to care. Am J Phys Med Rehabil. 2006;85:S98–S118.
7. Brueilly KE, Schoenfeld BJ, Darbouze MR, Kolber MJ. Postrehabilitation exercise considerations following hip arthroplasty. Strength Cond J. 2013;35:19–30.
8. Coulter CL, Scarvell JM, Neeman TM, Smith PN. Physiotherapist-directed rehabilitation exercises in the outpatient or home setting improve strength, gait speed and cadence after elective total hip replacement: a systematic review. Journal of physiotherapy. 2013;59(4):219-26.
9. Di Monaco M, Vallero F, Tappero R, Cavanna A. Rehabilitation after total hip arthroplasty: a systematic review of controlled trials on physical exercise programs. Eur J Phys Rehabil Med. 2009;45:303–317.
10. Freburger J. An analysis of the relationship between the utilization of physical therapy services and outcomes of care for patients after total hip arthroplasty. Physical therapy 2000;80(5):448-458.
11. Gilbey H, Ackland T, Wang A, et al. Exercise improves early functional recovery after total hip arthroplasty. Clin Orthop Relat Res. 2003;408:193–200.
12. Healy WL, Lorio R, Lemos MJ. Athletic activity after joint replacement. Am J Sports Med. 2001;29:377–388.
13. https://www.physio-pedia.com/Total_Hip_Replacement
14. https://www.southshoreorthopedics.com/wp-content/uploads/2019/10/THA-Protocol-2019.pdf
15. Husby VS, Helgerud J, Bjorgen S, et al. Early maximal strength training is an efficient treatment for patients operated with total hip arthroplasty. Arch Phys Med Rehabil. 2009;90:1658–1667.
16. Juliano K, Edwards D, Spinello D, et al. Initiating physical therapy on the day of surgery decreases length of stay without compromising functional outcomes following total hip arthroplasty. HSS J. 2011;7:16–20.
17. Klein GR, Levine BR, Hozack WJ, et al. Return to athletic activity after total hip arthroplasty: consensus guidelines based on a survey of the Hip Society and American Association of Hip and Knee Surgeons. J Arthroplasty. 2007;22:171–175.
18. Kuijer P, de Beer M, Houdijk J, Frings-Dresen M. Beneficial and limiting factors affecting return to work after total knee and hip arthroplasty: a systematic review. J Occup Rehabil. 2009;19:375–381.
19.  Mahendra G, Pandit H, Kliskey K, Murray D, Gill HS, Athanasou N. Necrotic and inflammatory changes in metal-on-metal resurfacing hip arthroplasties: relation to implant failure and pseudotumor formation. Acta orthopaedica 2009;80(6):653-9.
20. Perhonen MA, Franco F, Lane LD, Buckey JC, Blomqvist CG, Zerwekh JE, Peshock RM, Weatherall PT, Levine BD. Cardiac atrophy after bed rest and spaceflight. Journal of applied physiology 2001;91(2):645-53.
21. Röder C, Staub LP, Eggli S, et al. Influence of preoperative functional status on outcome after total hip arthroplasty. J Bone Joint Surg Am. 2007;89:11–17.
22. Sharma V, Morgan P, Cheng E. Factors influencing early rehabilitation after THA: a systematic review. Clin Orthop Relat Res. 2009;467:1400–1411.
23. Singh JA, Lewallen D. Predictors of pain and use of pain medications following primary total hip arthroplasty (THA): 5,707 THAs at 2-years and 3,289 THAs at 5-years. BMC Musculoskelet Disord. 2010;11:90.
24.  Smith TO, Mann CJ, Clark A, Donell ST. Bed exercises following total hip replacement: a randomised controlled trial.Physiotherapy 2008;94(4):286-91.
25. Snow R, Granata J, Ruhil AV, et al. Associations between preoperative physical therapy and post-acute care utilization patterns and cost in total joint replacement. J Bone Joint Surg Am. 2014;96:e165.
26. St. Louis; 2007:293–306.
27. Tanavalee A, Jaruwannapong S, Yuktanandana P, Itiravivong P. Early outcomes following minimally invasive total hip arthroplasty using a two-incision approach versus a mini posterior approach. Hip Int. 2006;16(suppl 4):17–22.
28. Therapeutic Exercise: Foundations and Techniques (7th edition)by Carolyn Kisner, PT, MS, Lynn Allen Colby, John Borstad
29. Umpierres CS, Ribeiro TA, Marchisio ÂE, Galvão L, Borges ÍN, Macedo CA, Galia CR. Rehabilitation following total hip arthroplasty evaluation over short follow-up time: Randomized clinical trial. Journal of rehabilitation research and development. 2014;51(10):1567-78.
30. Wang AW, Gilbey HJ, Ackland TR. Perioperative exercise programs improve early return of ambulatory function after total hip arthroplasty: a randomized, controlled trial. Am J Phys Med Rehabil. 2002;81:801– 806.