• Неспецифічний Біль у шиї проявляється у більшості дорослих в певний період їхнього життя і майже 20% населення страждає від стійких та повторюваних симптомів (Croft et al. 2001, Binder 2006).
  • Особи з неспецифічними болями в шиї можуть мати порушену координацію м’язів (Falla et al. 2004a, Chui et al. 2005), постуральну стабільність (Michaelson et al. 2003), окоруховий контроль (Treleaven et al. 2005), знижену силу та витривалість м’язів (O’Leary et al. 2007), обмежену амплітуду руху в шийному і/чи верхньому грудному відділах хребта (Childs et al. 2008).
  • М’язи забезпечують 80% механічної стабільності в шийному відділі хребта (Panjabi et al. 1998). У пацієнтів з неспецифічним болем в шиї спостерігається знижена м’язова координація та сила глибоких м’язів згиначів шийного відділу хребта (передній та бічний прямий м’яз голови, півостьовий м’яз голови та шиї, задній великий та малий прямий м’яз голови, довгий м’яз голови, під’язикові м’язи) (Sterling et al. 2003, Boyd-Clark et al. 2002).
  • Вправи з низьким навантаженням (20% від максимального довільного скорочення) сприяють більшій активації глибоких м’язів згиначів та розгиначів шиї, при цьому мінімізуючи активність більш поверхневих синергістів (O’Leary et al. 2007). Вправи низької інтенсивності чинять кращий гіпоалгетичний ефект, ніж високої інтенсивності, а також не погіршують нервово-м’язовий контроль (Falla et al. 2007).
  • O’Leary and colleagues (2009) запропонували вправи на згинання та розгинання в нижньому відділі шиї, при цьому підтримувати верхній шийний відділ в нейтральному положенні з метою активації глибоких розгиначів в нижньому відділ шиї, котрі мінімізують активність більш поверхневих розгиначів шиї.
  • Низької інтенсивності ізометричні скорочення ротаторів шийного відділу хребта сприяють спільному скороченню згиначів та розгиначів шиї (Jull et al. 2007). 
  • У пацієнтів з неспецифічними болями в шиї виявлено надмірну протракцію шиї, що викликає додаткове навантаження при отриманні голови у вертикальному положенні (Szeto et al. 2002). Корекція постави при протракції голови зменшує м’язову активність м’язів шийного та верхньо грудного відділу хребта, мімічних та плечового поясу (McLean 2005).
  • Виконання вправ на збільшення сили аксіально-лопаткових м’язів ( підіймач лопатки, трапецієподібний м’яз) призводить до зменшення неспецифічного болю в шийному відділі хребта (Andersen et al. 2008; Sahrmann 2002)
  • М’язи згиначі та розгиначі шиї у жінок приблизно на 30% і 20% відповідно слабші ніж у чоловіків (Vasavada et al. 2008) у жінок частіше зустрічається біль у шиї, який має поширеність в хронічній біль, ніж у чоловіків (Hagen et al. 2000), і є припущення, що це пов’язано з зниженням сили м’язів (Vasavadaet al. 2008).
  • American College of Sports Medicine (2002) рекомендує один підхід на виконання вправи до появи втоми. Результати досліджень вказують, що приріст силових показників відбувається у відповідь на перший підхід виконання фізичної вправи (Pollock et al.1993, Durall et al. 2006).
  • Дослідження вказують, що люди з хронічним болем в шиї схильні до порушення чіткості зміни положення голови/шиї (Kristjansson et al. 2003, Sjolander et al. 2008), постуральної стабільності (Michaelson et al. 2003, Treleaven et al. 2005), та окорухового контролю (Treleaven et al. 2005), це виникає внаслідок погіршеної аферентації від пропріорецепторів шийного відділу хребта (Dejong et al.1977).
  • Дані досліджень вказують, що використання вправ на розтяг зменшує біль на короткий термін, у пацієнтів з болем в шиї Ylinen et al. (2007). Childs and colleagues (2008) запропонували, що фізичні вправи на гнучкість слід розглядати для драбинчастих м’язів, верхньої порції трапецієподібного, підіймача лопатки, малого грудного та великого грудного м’язів.
  • Збільшення ротації шийного відділу хребта на 10 градусів при повному згинанні зменшило симптоми цервікогенного головного болю на 50% протягом 4 тижнів (Hall et al. 2007).

Підготував: Тарас Панасевич

Використані джерела:

  1. ahrmann SA. Diagnosis and Treatment of Movement System Impairments. St. Louis, MO: Mosby Inc; 2002.
  2. American College of Sports Medicine Position Stand on Progression Models in Resistance Training for Healthy Adults. Med Sci Sports Exerc. 2002;34(2):364–380.
  3. Andersen LL, Kjaer M, Andersen CH, et al. Muscle activation during selected strength exercises in women with chronic neck muscle pain. Phys Ther. 2008;88(6):703–711.
  4. Binder A. Neck pain. Clin Evid. 2006;15:1654–1675.
  5. Boyd-Clark LC, Briggs CA, Galea MP. Muscle spindle distribution, morphology,
    and density in longus colli and multifidus muscles of the cervical spine. Spine.
    2002;27(7):694–701.
  6. Childs JD, Cleland JA, Elliott JM, et al. Neck pain: clinical practice guidelines
    linked to the International Classification of Functioning, Disability, and
    Health from the Orthopedic Section of the American Physical Therapy Association. J Orthop Sports Phys Ther. 2008;38:A1A34.
  7. Chui TTW, Law EYH, Chui THF. Performance of the craniocervical flexion test
    in subjects with and without chronic neck pain. J Orthop Sports Phys Ther.
    2005;35(9):567–571.
  8. DeJong PI, DeJong JM, Cohen B, et al. Ataxia and nystagmus induced by injection
    of local anaesthetics in the neck. Ann Neurol. 1977;1:240–246.
  9. Durall C, Hermsen D, Demuth C. Systematic review of single-set versus multiple-set
    resistance-training randomized controlled trials: implications for rehabilitation.
    Crit Rev Phys Rehab Med. 2006;18(2):107–116.
  10. Falla D, Farina D, Dahl MK, et al. Muscle pain induces task-dependent changes
    in cervical agonist/antagonist activity. J Appl Physiol. 2007;102:601–609.
  11. Hagen KB, Bjørndal A, Uhlig T, et al. A population study of factors associated
    with general practitioner consultation for non-inflammatory musculoskeletal
    pain. Ann Rheum Dis. 2000;59:788–793.
  12. Hall T, Chan H, Christensen L, et al. Efficacy of a C1-C2 self-sustained natural
    apophyseal glide (SNAG) in the management of cervicogenic headache. JOSPT.
    2007;37(3):100–107.
  13. Jull G, Falla D, Treleaven J, et al. Retraining cervical joint position sense: the
    effect of two exercise regimes. J Orthop Res. 2007;25:404–412.
  14. McLean L. The effect of postural correction on muscle activation amplitudes recorded from the cervicobrachial region. J Electromyogr Kinesiol. 2005;15(6):527–535
  15. Michaelson P, Michaelson M, Jaric S, et al. Vertical posture and head stability in
    patients with chronic neck. J Rehabil Med. 2003;35:229–235.
  16. O’Leary S, Falla D, Elliott JM, et al. Muscle dysfunction in cervical spine pain:
    implications for assessment and management. J Orthop Sports Phys Ther.2009;39(5):324–333.
  17. O’Leary S, Jull G, Kim M, et al. Craniocervical flexor muscle impairment
    at maximal, moderate, and low loads is a feature of neck pain. Man Ther. 2007b;12:34–39.
  18. Panjabi MM, Cholewicki J, Nibu K, et al. Critical load of the human cervical spine: an in vitro experimental study. Clin Biomech (Bristol, Avon). 1998;13:11–17
  19. Pollock ML, Graves JE, Bamman MM, et al. Frequency and volume of resistance training: effect on cervical extension strength. Arch Phys Med Rehabil. 1993;74:1080–1086.
  20. Sjolander P, Michaelson P, Jaric S, et al. Sensorimotor disturbances in chronic
    neck pain—range of motion, peak velocity, smoothness of movement, and
    repositioning acuity. Man Ther. 2008;13:122–131.
  21. Sterling M, Jull G, Vicenzino B, et al. Development of motor system dysfunction
    following whiplash injury. Pain. 2003;103:6
  22. Szeto GP, Straker L, Raine S. A field comparison of neck and shoulder postures
    in symptomatic and asymptomatic office workers. Appl Ergon. 2002;33:75–84. 5–73.
  23. Treleaven J, Jull G, Low Choy N. Smooth pursuit neck torsion test in whiplash
    associated disorders—relationship to self reports of neck pain and disability,
    dizziness and anxiety. J Rehabil Med. 2005a;37:219–223.
  24. Treleaven J, Jull G, Low Choy N. Smooth pursuit neck torsion test in whiplash
    associated disorders—relationship to self reports of neck pain and disability,
    dizziness and anxiety. J Rehabil Med. 2005a;37:219–223.
  25. Treleaven J, Jull G, Low Choy N. Standing balance in persistent WAD—
    comparison between subjects with and without dizziness. J Rehabil Med.
    2005b;37:224–229.
  26. Vasavada AN, Danaraj J, Siegmund GP. Head and neck anthropometry, vertebral geometry and neck strength in height-matched men and women. J Biomech. 2008;41(1):114–121.
  27. Ylinen J, Häkkinen A, Nykänen M, et al. Neck muscle training in the treatment of chronic neck pain: a three-year follow-up study. Eura Medicophys.
    2007a;43:161–169.
  28. Ylinen J, Kautiainen H, Wiren K, et al. Stretching exercises vs. manual therapy
    in treatment of chronic neck pain: a randomized, controlled cross-over trial.
    J Rehabil Med. 2007b;39:126–132.

Двох денний вебінар

"Алгоритм обстеження при порушенні діяльності ОРА"

10-11 квітня
19:00-21:00 + час для запитань.

Детальніше
https://forms.gle/BLBNBD3ef7bu4r5w8

This will close in 0 seconds

error: