Оперативне втручання часто супроводжується зниженням функціональних можливостей. Як наслідок спостерігається (Sader et al, 1996, Suesada et al, 2007, Valkenet et al, 2011):  

  • втрата незалежності у повсякденному житті, наприклад, прогулянок, роботі, та самообслуговуванні;
  •  збільшення терміну перебування в лікарні чи реабілітаційних  центрах;
  • розвиток післяопераційних ускладнень;
  • зниження якості життя.

Постає питання чи можливо оптимізувати функціональний стан за допомогою реабілітації перед хірургічним втручанням (доопераційної реабілітації)?

Доопераційна реабілітація визначається як “процес підвищення функціональних можливостей людини, з метою запобігти наслідкам іммобілізації” в післяопераційному періоді (Topp et al, 2002,  Ditmyer et al, 2002, Carli et al, 2005).

Передня хрестоподібна зв’язка (ПХЗ) найчастіше ушкоджується серед структур коліна, кількість випадків розриву становить 68,6 на 100 000 людей на рік (Sanders et al, 2016). Одним з методів лікування розривів ПХЗ є хірургічна реконструкція (Shea et al, 2015), яка спрямована на відновлення структури зв’язки, стабільності коліна та функціональних можливостей. Реконструкція ПХЗ з своєчасною фізичною терапією дозволяє повернутися до попереднього рівня фізичної активності (Ardern et al, 2013).

Цілями доопераційної реабілітації, згідно Gokeler et al.(2017), Wilk et al.(2016), є фізична та психологічна  підготовка  пацієнтів до хірургічного  втручання та  ефективного післяопераційного перебігу відновлення.

Показники сили чотириголового м’язу в доопераційний період є важливим фактором функціональних параметрів колінного суглоба після проведеної реконструкції ПХЗ (Eitzen et al, 2009).

Чотириголовий м’яз стегна є основним розгиначем коліна. Він стає активним під час закінчення махової фази циклу ходи і скорочується концентрично протягом розгинання коліна, наприклад, підняття з положення сидячи / присідання, піднімаючись по сходах, під час бігу та прискорення.

Чотириголовий м’яз стегна  напружується ексцентрично під час ходьби похилою поверхнею. До прогресуючої атрофії призводять зниження рівня фізичної активності (Edgerton et al, 2002, Ferretti et al, 2001, Thomason et al, 1990), осьового навантаження (Thomason et al, 1990, Zhi et al, 2007, Talmadge et al, 1996), та іммобілізація (Booth et al, 1977, Lieber et al, 1988, de Boer et al,2007).

Характерим наслідком травми є атрофії м’язів, внаслідок зменшення синтезу білка (Booth et al, 1981, Thomason et al 1989, Goldsprink et al, 1986), підвищення рівень кортизолу в плазмі (Deschenes et al, 2002), артрогенного гальмування (Hurley et al, 1997, Zacharova et al, 1997) та аферентного гальмування (Hurley et al, 1997). Хоча бракує якісних доказів, що підтверджують можливі переваги реабілітації у доопераційний період пацієнтів з ушкодженням ПХЗ.

Метою дослідження Kim et al. (2015) було вивчення впливу 4-тижневої передопераційної програми реабілітації м’язів розгиначів коліна на зміну функції колінного суглобу в післяопераційний період.

Результати продемонстрували переваги доопераційної реабілітації, а саме: зменшення післяопераційного дефіциту сили чотириголового м’яза стегна та покращення результатів стрибків на одній нозі тесту «Тhe single-legged hop test»  порівняно з пацієнтами, які не брали участі в доопераційному втручанні.

Shahril et al. (2013) досліджували вплив 6-тижневої доопераційної реабілітації (в залі та вдома) пацієнтів, які очікували на реконструкцію ПХЗ. На початковому рівні, до реконструкції ПХЗ, і через 12 тижнів після операції  були оцінено та проаналізовано результати стрибків на одній нозі «The single-legged hop» тест, пікового моменту квадріцепса і задньої поверхні стегна (група Хемстрінг), і площі перерізу на МРТ. Біль та функції також оцінювали за допомогою Modified Cincinnati Knee Rating System score.

6-тижнева програма прогресивної доопераційної реабілітації для пацієнтів, яким було здійснено реконструкцію ПХЗ, призвела до поліпшення функції коліна на основі результатів стрибків на одній нозі «single-legged hop» тест та шкали самооцінки Modified Cincinnati Knee Rating System score через 12 тижнів після операції.

У систематичному огляді Carter et al.(2020), висвітлюють докази низької якості, які свідчать про те, що доопераційна реабілітація має невелику перевагу щодо сили чотириголового м’яза та результатів стрибків на одній нозі (single leg hop test) через три місяці після реконструкції ПХЗ порівняно з відсутністю доопераційної реабілітації. Не існує єдиної думки щодо оптимального вмісту, частоти та тривалості програми доопераційної реабілітації. Потрібні подальші дослідження для розробки програм доопераційної реабілітації, що враховують психосоціальні фактори та вимірювання відповідних післяопераційних результатів, таких як психологічна готовність та повернення до спорту.

Підготували: Мельник Юрій, Тарас Панасевич

Для тих, хто хоче підтримати подальший розвиток ресурсу, переходьте за цим посиланням нижче👇👇👇https://rehabprime.com/donate/

Джерела

  • Effect of Prehabilitation on the Outcome of Anterior Cruciate Ligament Reconstruction Shahril R. Shaarani,*yz MB, BCh, BaO, Christopher O’Hare,§ Alison Quinn,|| BSc, MSc,Niall Moyna,§ PhD, Raymond Moran,z FRCS, and John M. O’Byrne,y FRCS Investigation performed at Cappagh National Orthopaedic Hospital and Sports Surgery Clinic, Dublin, Republic of Ireland
  • Eitzen I, Holm I, Risberg MA. Preoperative quadriceps strength is a significant predictor of knee function two years after anterior cruciate ligament reconstruction. Br J Sports Med. 2009;43(5):371-376.
  • Effects of 4 weeks preoperative exercise on knee extensor strength after anterior cruciate ligament reconstruction Do Kyung Kim1), Ji Hye Hwang1), Won Hah Park1)*Department of Physical & Rehabilitation Medicine, Samsung Medical Center, Sungkyunkwan University School of Medicine: 81 Irwon-ro, gangnam-gu, Seoul, Republic of Korea
  • Sager MA, Franke T, Inouye SK, Landefeld CS, Morgan TM, Rudberg MA, et al. Functional outcomes of acute medical illness and hospitalization in older persons. Arch Intern Med. 1996;156(6):645.
  • Suesada MM, Martins MA, Carvalho CRF. Effect of Short-Term Hospitalization on Functional Capacity in Patients Not Restricted to Bed. Am J Phys Med Rehabil. 2007;86(6):455-62.
  • Valkenet K, van de Port IG, Dronkers JJ, de Vries WR, Lindeman E, Backx FJ. The effects of preoperative exercise therapy on postoperative outcome: a systematic review. Clin Rehabil. 2011;25(2):99-111.
  1. The effectiveness of preoperative rehabilitation programmes on postoperative outcomes following anterior cruciate ligament (ACL) reconstruction: a systematic review Hayley M. Carter1* , Chris Littlewood2, Kate E. Webster3 and Benjamin E. Smith
  • Ditmyer MM, Topp R, Pifer M. Prehabilitation in preparation for orthopaedic surgery. Orthopaedic Nursing. 2002;21(5):43-54.
  • Topp R, Ditmyer M, King K, Doherty K, Hornyak III J. The effect of bed rest and potential of prehabilitation on patients in the intensive care unit. AACN Advanced Critical Care. 2002;13(2):263-76.
  1. Carli F, Zavorsky GS. Optimizing functional exercise capacity in the elderly surgical population. Current Opinion in Clinical Nutrition & Metabolic Care. 2005;8(1):23-32.
  1. Sanders TL, Maradit Kremers H, Bryan AJ, Larson DR, Dahm DL, Levy BA, et al. Incidence of anterior cruciate ligament tears and reconstruction: a 21- year population-based study. Am J Sports Med. 2016;44:1502–7. https://doi. org/10.1177/0363546516629944.
  1. Shea KG, Carey JL, Richmond J, Sandmeier R, Pitts RT, Polousky JD, et al. The American Academy of Orthopaedic surgeons evidence-based guideline on management of anterior cruciate ligament injuries. J Bone Joint Surg Am. 2015;97:672–4. https://doi.org/10.2106/JBJS.N.01257.
  1. Ardern CL, Taylor NF, Feller JA, Whitehead TS, Webster KE. Psychological responses matter in returning to preinjury level of sport after anterior cruciate ligament reconstruction surgery. Am J Sports Med. 2013;41:1549– 58. https://doi.org/10.1177/0363546513489284.
  1. Gokeler A, Dingenen B, Mouton C, Seil R. Clinical course and recommendations for patients after anterior cruciate ligament injury and
  2. subsequent reconstruction: a narrative review. EFORT Open Rev. 2017;2:410– 20. https://doi.org/10.1302/2058-5241.2.170011.
  1. Wilk KE, Arrigo CA. Preoperative phase in the rehabilitation of the patient undergoing anterior cruciate ligament reconstruction. Oper Tech Sports Med. 2016;24:12–20. https://doi.org/10.1053/j.otsm.2015.10.003.
  1. F.W. Booth, “Effect of limb immobilization on skeletal muscle,” Journal of Applied Physiology Respiratory Environmental and Exercise Physiology, vol. 52, no. 5, pp. 1113–1118, 1982.
  1. D. B. Thomason, R. B. Biggs, and F. W. Booth, “Protein metabolism and β-myosin heavy-chain mRNA in unweighted soleus muscle,” American Journal of Physiology, vol. 257, no. 2, pp. R300–R305, 1989.
  1. D. F. Goldspink, A. J.Morton, P. Loughna, and G. Goldspink, “The effect of hypokinesia and hypodynamia on protein turnover and the growth of four skeletal muscles of the rat,” Pflugers Archiv European Journal of Physiology, vol. 407, no. 3, pp. 333–340, 1986.
  • M. R. Deschenes, J. A. Giles, R. W. McCoy, J. S. Volek, A. L. Gomez, and W. J. Kraemer, “Neural factors account for strength decrements observed after short-term muscle unloading,” American Journal of Physiology, vol. 282, no. 2, pp. R578–R583, 2002.
  • M. V. Hurley, “The effects of joint damage on muscle function, proprioception and rehabilitation,” Manual Therapy, vol. 2, no. 1, pp. 11–17, 1997.
  • G. Zachaˇrov´a, H. Knotkov´a-Urbancov´a, P. Hn´ık, and T. Soukup, “Nociceptive atrophy of the rat soleus muscle
  • induced by bone fracture: a morphometric study,” Journal of Applied Physiology, vol. 82, no. 2, pp. 552–557, 1997.
  • V. R. Edgerton, R. R. Roy, D. L. Allen, and R. J.Monti, “Adaptations in skeletal muscle disuse or decreased-use atrophy,” American Journal of PhysicalMedicine and Rehabilitation, vol. 81, no. 11, pp. S127–S147, 2002.
  • G. Ferretti, H. E. Berg, A. E.Minetti, C.Moia, S. Rampichini, and M. V. Narici, “Maximal instantaneous muscular power after prolonged bed rest in humans,” Journal of Applied Physiology, vol. 90, no. 2, pp. 431–435, 2001.
  • D. B. Thomason and F.W. Booth, “Atrophy of the soleus muscle by hindlimb unweighting,” Journal of Applied Physiology, vol. 68, no. 1, pp. 1–12, 1990.
  • B. Y. Zhi, F. Gao, Z. F. Han, and J. P. Jin, “Differential regulation of myofilament protein isoforms underlying the contractility changes in skeletalmuscle unloading,” American Journal of Physiology, vol. 292, no. 3, pp. C1192–C1203, 2007.
  • R. J. Talmadge, R. R. Roy, and V. R. Edgerton, “Distribution of myosin heavy chain isoforms in non-weight-bearing rat soleus muscle fibers,” Journal of Applied Physiology, vol. 81, no. 6, pp. 2540–2546, 1996.
  • F. W. Booth, “Time course of muscular atrophy during immobilization of hindlimbs in rats,” Journal of Applied Physiology Respiratory Environmental and Exercise Physiology, vol. 43, no. 4, pp. 656–661, 1977.
  • R. L. Lieber, J. O. Friden, A. R. Hargens, L. A. Danzig, and D. H. Gershuni, “Differential response of the dog quadriceps muscle to external skeletal fixation of the knee,” Muscle and Nerve, vol. 11, no. 3, pp. 193–201, 1988.
  • M. D. de Boer, C. N. Maganaris, O. R. Seynnes, M. J. Rennie, and M. V. Narici, “Time course of muscular, neural and tendinous adaptations to 23 day unilateral lower-limb suspension in young men,” Journal of Physiology, vol. 583, no. 3, pp. 1079–1091, 2007.

Вебінар

«Фізична терапія після ушкодження менісків колінного суглобу»
21-22 лютого 2024 року

Детальніше
https://forms.gle/mGGWZ7ZK2gTWez3k8

This will close in 0 seconds

error: