На даний час зростає кількість якісних наукових досліджень, що стосуються патології плечового суглобу, і стає зрозумілим важливість динамічної функції лопатки в розвитку цих патологій. Однак, донедавна питанню ролі лопатки  при патології плечового суглобу не приділялось достатньої кількості уваги (Kibler, Ludewig, Mcclure, Michener, Bak, Sciascia, 2013).

Під час обстеження патології плечового суглобу фізичний терапевт повинен проводити діагностику динамічної функції лопатки. При оцінці отриманих результатів обстеження виявлення дисфункції лопатки передбачає пошук причинно-наслідкових зв’язків з патологією плечового суглобу. Дискінезія лопатки може бути викликана внутрішніми факторами (слабкість м’язів лопатки, нейро-судинні розлади)  чи зовнішніми факторами (патології акроміоключичного чи плечового суглобів або ушкодженням м’яких тканин) (Kibler, Sciascia, 2009). Вплив фізичного терапевта на дисфункцію лопатки часто є шляхом вирішення проблем плечового суглобу в довгострокових періодах. Таким чином, правильно проведене обстеження, оцінка, підібране та застосоване фізіотерапевтичне втручання щодо дисфункції лопатки є обов’язковим задля ефективного лікування патології плечового суглобі (Kibler, Ludewig, Mcclure, Michener, Bak, Sciascia, 2013).

Факти про дискінезію лопатки та її впливу на плечовий суглоб:

Надмірна протракція лопатки знижує силу м’язів обертальної манжети плеча (Kibler, Sciascia, 2009; Kibler  et al. 2013).

Дискінезія лопатки у вигляді збільшених внутрішньої ротації та нахилу вперед збільшує стрес на зв’язковий апарат переднього відділу плечового суглобу.(Kibler, Ludewig, Mcclure, Michener, Bak, Sciascia, 2013; Kibler, Sciascia, 2009; Kibler  et al. 2013).  Це  може призводити до ущемлення суглобової губи та призводити до пошкодження верхньої порції губи (Kibler  et al. 2013).

Криловидні лопатки можуть провокувати підвивих головки плечової кістки, та сприяти розвитку нестабільності плечового  суглобу в задньому напрямку (Pande, Hawkins, Peat, 1989).

При  ушкодженні м’язів обертальної манжети, адгезії капсули чи остеоартриті  плечового суглобу спостерігається  перенавантаженняі верхньої порції трапецієподібного м’язу та  піднімання в грудинно-ключичному суглобі (McClure, 2006; Laudner, 2006; Lukasiewicz, 1999, Lin, 2005).

Зменшене піднімання в грудинно-ключичному з’єднанні спостерігається при зниженній ротації вгору лопатки і збільшеній внутрішній ротації лопатки (Lawrence, 2014; Burkhart, 2003).

Збільшена ретракція в грудинно-ключичному з’єднанні спостерігається при збільшеному підніманні лопатки та активності верхньої порції трапецієподібного м’язу.  (McClure, 2006).

Неінвазивні методи оцінки ротації дозаду в грудинно-ключичному з’єднанні становлять труднощі. Зменшена ротація дозаду в грудинно-ключичному з’єднанні спостерігається при імпіджмент синдромі (Lawrence. 2014).

Збільшена ротація вгору та нахил дозаду в акроміоключичному з’єднанні спостерігається при артриті акроміоключичного з’єднання чи плечового суглобу (Sousa, 2014; Braman, 2010).

Знижена ротація вгору лопатки спостерігається при болі в плечовому суглобі (Ludewig, 2009, Timmons, 2012, Lawrence, 2014, Endo, 2001, Ludewig, 2000; Lin, 2005; Ogston, 2007).

Знижена ротація вгору лопатки часто призводить до розвитку субакроміального чи внутрішнього імпіджменту плечового суглобу (Ludewig, 2012), а також до нестабільності в нижньому напрямку чи мультинапрямленої в плечовому суглобі (Ogston, 2007; Ozaki, 1989, Illyes, 2006).

Збільшена ротація вгору лопатки зустрічається при розривах м’язів обертальної манжети (Mell, 2005), після хірургічних втручань з приводу ушкоджень м’язів обертальної манжети (Kolk, 2016), після блокади надлопатковго нерву (McCully, 2006), при остеоартриті плечового суглобу (Braman , 2010; Fayad , 2008), чи вкороченні м’яких тканин (Fayad , 2008; Vermeulen, 2002).

Вкорочення малого грудного м’язу призводить  до більшої внутрішньої ротації лопатки та зменшення ротації лопатки вгору і нахилу дозаду під час згинання та відведення (Borstad, 2005).

Збільшений нахил лопатки вперед спостерігається при обмеженій внутрішній ротації плеча (Laudner. 2010).

В осіб з імпіджмент синдромом плечового суглобу спостерігається збільшений нахил лопатки дозаду (Laudner et al., 2006; McClure et al., 2006), зменшений нахил лопатки дозаду (Endo et al., 2001: Ludewig, Cook, 2000; Lukasiewicz et al., 1999) зменшена ротація вгору (Endo et al., 2001; Ludewig, Cook, 2000) збільшена ротація вгору (Graichen  et al., 2001; McClure et al., 2006) збільшена внутрішня ротація (Ludewig, Cook, 2000; Warner et al., 1992).

Дискінезія лопатки у вигляді протракції, нахилу дозаду, ротації вгору може викликати патологію м’язів обертальної манжети через зменшення субакроміального простору (Burkhart,  2003).

У пацієнтів з нестабільністю плечового суглобу дискінезія лопатки зустрячається 67-80% (Warner, 1992; Burkhart, 2003; Paletta, 1997).

Надмірна протракція лопатки знижує максимальну активність м’язів обертальної манжети, тим самим зменшує динамічну стабільність плечового суглобу (Jobe, 1979).

Підтримати наш проєкт можна тут: https://rehabprime.com/donate/

Підготував: Тарас Панасевич

Джерела:

  1. Borstad JD, Ludewig PM. The effect of long versus
    short pectoralis minor resting length on scapular kinematics in healthy individuals. J Orthop Sports Phys Ther. 2005;35(4):227–38.
  2. Laudner KG, Moline MT, Meister K. The relationship
    between forward scapular posture and posterior
    shoulder tightness among baseball players. Am
    J Sports Med. 2010;38(10):2106–12.
  3. Burkhart SS, Morgan CD, Kibler WB. The disabled
    throwing shoulder: spectrum of pathology part I:
    pathoanatomy and biomechanics. Arthroscopy.
  4. Warner JJP, Micheli LJ, Arslanian LE, Kennedy J,
    Kennedy R. Scapulothoracic motion in normal shoulders and shoulders with glenohumeral instability and
    impingement syndrome. Clin Orthop Relat Res.
    1992;285(191):199. 2003;19(4):404–20.
  5. Paletta GA, Warner JJP, Warren RF, Deutsch A,
    Altchek DW. Shoulder kinematics with two-plane
    x-ray evaluation in patients with anterior instability or
    rotator cuff tears. J Shoulder Elb Surg. 1997;6:
    516–27
  6. Burkhart SS, Morgan CD, Kibler WB. The disabled
    throwing shoulder: Spectrum of pathology part III:
    the SICK scapula, scapular dyskinesis, the kinetic
    chain, and rehabilitation. Arthroscopy. 2003;19(6):
    641–61.
  7. Jobe FW, Kvitne RS, Giangarra CE. Shoulder pain in
    the overhand or throwing athlete the relationship of
    anterior instability and rotator cuff impingement.
    Orthop Rev. 1989;18(9):963–75.
  8. Kibler WB, Ludewig PM, Mcclure PW, Michener LA, Bak K, Sciascia
    AD. Clinical implications of scapular dyskinesis in shoulder injury: the
    2013 consensus statement from the ‘scapular summit.’ British Journal of
    Sports Medicine Br J Sports Med. 2013;47(14):877–85.
  9. Kibler WB, Sciascia A. Current concepts: scapular dyskinesis. British
    Journal of Sports Medicine. 2009;44(5):300–5.
  10. Kibler WB, Ludewig PM, Mcclure PW, Michener LA, Bak K, Sciascia
    AD. Clinical implications of scapular dyskinesis in shoulder injury: the
    2013 consensus statement from the ‘scapular summit.’ British Journal of
    Sports Medicine Br J Sports Med. 2013;47(14):877–85.
  11. Pande P, Hawkins R, Peat M. Electromyography in voluntary posterior
    instability of the shoulder. The American Journal of Sports Medicine.
    1989;17(5):644–8
  12. Endo K, Ikata T, Katoh S, Takeda Y. Radiographic
    assessment of scapular rotational tilt in chronic shoulder impingement syndrome. J Orthop Sci.
    2001;6(1):3–10. PubMed PMID: 11289583. Epub
    2001/04/06. eng.
  13. Graichen H, Stammberger T, Bonel H, Wiedemann E,
    Englmeier KH, Reiser M, et al. Three-dimensional
    analysis of shoulder girdle and supraspinatus motion
    patterns in patients with impingement syndrome.
    J Orthop Res. 2001;19(6):1192–8. PubMed PMID:
    11781023.
  14. Ludewig PM, Cook TM. Alterations in shoulder kinematics and associated muscle activity in people with
    symptoms of shoulder impingement. PhysTher.
    2000;80(3):276–91. PubMed PMID: 710.
  15. Lukasiewicz AC, McClure P, Michener L, Pratt N,
    Sennett B. Comparison of 3-dimensional scapular
    position and orientation between subjects with and
    without shoulder impingement. J Orthop Sports Phys
    Ther. 1999;29(10):574–86. PubMed PMID: 285.
  16. Warner JJP, Micheli LJ, Arslanian LE, Kennedy J,
    Kennedy R. Scapulothoracic motion in normal shoulders and shoulders with glenohumeral instability and
    impingement syndrome. Clin Orthop Relat Res.
    1992;285(191):199. PubMed PMID: 45.
  17. Laudner KG, Myers JB, Pasquale MR, Bradley JP,
    Lephart SM. Scapular dysfunction in throwers with
    pathologic internal impingement. J Orthop Sports
    Phys Ther. 2006;36(7):485–94. PubMed PMID:
    16881465. Epub 2006/08/03. eng.
  18. McClure PW, Michener LA, Karduna AR. Shoulder
    function and 3-dimensional scapular kinematics in
    people with and without shoulder impingement syn drome. Phys Ther. 2006;86(8):1075–90. PubMed
    PMID: 16879042.
error: